Інтердисциплінарний вимір студій квартальника «Богословія» (до 100-річчя виходу видання)

Мар’яна Комариця

doi:10.31866/2616-7948.1(13).2024.300862

Автор(и)

Мар’яна Комариця Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, Україна https://orcid.org/0000-0003-2951-1237

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7948.1(13).2024.300862

Ключові слова:

журнал «Богословія», Богословське наукове товариство, інтердисциплінарність, патріарх Йосиф Сліпий, Галичина

Анотація

Мета статті – проаналізувати інтердисциплінарний вимір контенту наукового журналу «Богословія» (1923–1943), органу Богословського наукового товариства, що виходив у Львові за редакцією о. д-ра Йосифа Сліпого; простежити проєкцію впливу Церкви на суспільне-політичне, наукове й мистецьке життя в Галичині. Актуальні питання сьогодення, пов’язані з унікальним досвідом душпастирства у час війни й державницькою позицією Церкви, спонукають до ретроспективного погляду на витоки сучасних процесів. Інтердисциплінарний вимір наукових розвідок часопису дає змогу з’ясувати роль духовенства у формуванні літературної мови, його внесок у музичну та мистецьку культуру, дослідження історії та філософії. Після Переяславських угод 1654 р. відбувся поетапний процес втрати церковної незалежності України, і цей історичний факт засвідчує (або візуалізує) взаємозв’язок історії народу та його Церкви. У контексті поліконфесійності національного релігійного простору не втрачають важливості висновки редактора про потребу «обрядової однообразності» як складової політичної соборності. Національну домінанту наукових досліджень засвідчує факт, що автор філософських нарисів, які склали за кілька десятиліть підручник з історії філософії, Микола Конрад (беатифікований 2001 р.) був також автором розвідки «Націоналізм і католицизм». Націоналістична концепція постає у цій книзі як найцінніший суспільний здобуток ХХ ст. за умови обмеження національного егоїзму християнською мораллю. Археологічні та мистецтвознавчі розвідки часопису пов’язують далекі хронологічно пласти, з’ясовують витоки та мотиви заснування митрополитом Андреєм Шептицьким Національного музею у Львові, роль Руської Трійці як передвісника Весни народів 1848 р. Праця греко-католицького духовенства над відновленням мережі пресодруків, формуванням наукових та освітніх осередків в умовах переслідувань польського уряду мала вагомий вплив на процес націєтворення й була важливим складником боротьби українців Галичини за свої права після поразки Визвольних змагань. Водночас публікації журналу – рецензування наукових видань зарубіжних теологів, інформація про участь у міжнародних релігійних акціях – свідчать про те, що українське духовенство стало невід’ємною частиною загальноєвропейського інтелектуального контексту.

Біографія автора

Мар’яна Комариця, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника

Доктор філологічних наук, старший науковий співробітник

Посилання

Blikharskyi, R. (2021). Naukovyi status ukrainskykh teolohichnykh zhurnaliv mizhvoiennoi Halychyny [Scientific status of Ukrainian theological journals of interwar Galicia]. Proceedings of Research and Scientific Institute for Periodicals, 11(29), 170–211. https://doi.org/10.37222/2524-0331-2021-11(29)-9 [in Ukrainian].

Chekhovych, K. (1933). Ivan Mohylnytskyi ta Yosyf Dobrovskyi [Ivan Mohylnytskyi and Yosyf Dobrovskyi]. Bohoslovia, 11(1), 51–61 [in Ukrainian].

Chubatyi, M. (1925). Pro pravne stanovyshche tserkvy v kozatskii derzhavi [About the legal position of the church in the Cossack state]. Bohoslovia, 3(1–2), 19–53 [in Ukrainian].

Hordynskyi, Ya. (1928). Pershyi Nikeiskyi sobor u tradytsii staroi Ukrainy [The First Nicaea Cathedral in the tradition of old Ukraine]. Bohoslovia, 6(1–2), 18–55 [in Ukrainian].

Isaiv, P. (1932). [Retsenziia [Review]]. Dzvony, 12, 812–815 [in Ukrainian].

Konrad, M. (1934). Natsionalizm i katolytsyzm [Nationalism and Catholicism]. Meta [in Ukrainian].

Kostruba, T. (1948). Ohliad ukrainskoi literatury v 1918–1938 rr. [Review of Ukrainian literature in 1918–1938] (Ch. 2). Life and Word, 2, 115–126 [in Ukrainian].

Kovshevych, R. (1928). Pohliad na ukrainsku kanonichnu literaturu [A look at Ukrainian canonical literature]. Bohoslovia, 6(1–2), 56–70 [in Ukrainian].

Kravchuk, A. (2000). Indeks ukrainskoi katolytskoi periodyky Halychyny. 1871–1942 [Index of Ukrainian Catholic periodicals of Galicia. 1871–1942]. Svichado [in Ukrainian].

Kudryk, B. (1938). Uchast dukhovenstva v halytsko-ukrainskii muzychnii kulturi [The participation of the clergy in the Galician-Ukrainian musical culture]. Bohoslovia, 16(4), 208–214 [in Ukrainian].

Lev, V. (1943). Mova Halytskoho Dukhovenstva vid chasu pryluchennia Halychyny do Avstrii azh do 1848 r. [The language of the Galician Clergy from the time of the annexation of Galicia to Austria until 1848]. Bohoslovia, 17–20(2–4), 198–208 [in Ukrainian].

Muzychka, I. (1978). Pochatky ukrainskoi bohoslovskoi nauky v dvadtsiatomu stolittiu i Blazhennishshyi Patriiarkh Yosyf [The beginnings of Ukrainian theological science in the twentieth century and His Beatitude Patriarch Yosyf]. Rym [in Ukrainian].

Myzak, N. (2013). Diialnist Bohoslovskoho naukovoho tovarystva ukrainskoi hrekokatolytskoi Tserkvy u 1923–1939 rr. [The activity of theological society of the Ukrainian Greck Catholic Church during 1923–1939 years]. Religion and Socium, 3–4(11–12), 109–117 [in Ukrainian].

Pasternak, Ya. (1935a). Arkheologichni rozkopy litom 1933 r. na tereni Katedry sv. Yuriia u Lvovi [Archaeological excavations in the summer of 1933 on the territory of the Cathedral of St. Yurii in Lviv]. Bohoslovia, 13(1), 49–52 [in Ukrainian].

Pasternak, Ya. (1935b). Hetyty ta yikhnia kultura: (U stolittia vidnaidennia yikhnoi stolytsi) [Hittites and their culture: (In the century of the discovery of their capital)]. Bohoslovia, 13(4), 240–247 [in Ukrainian].

Senytsia, P. (Comp.). (1973). Svitylnyk istyny. Dzherela do istorii Ukrainskoi Katolytskoi Bohoslovskoi Akademii u Lvovi [The lamp of truth. Sources for the history of the Ukrainian Catholic Theological Academy in Lviv] (V. Zholkevych, Yu. Beskyd & Ya. Chumak, Eds.; Vol. 1). Nakladom studentiv Bohoslovskoi akademii [in Ukrainian].

Senytsia, P. (Comp.). (1976). Svitylnyk istyny. Dzherela do istorii Ukrainskoi Katolytskoi Bohoslovskoi Akademii u Lvovi [The lamp of truth. Sources for the history of the Ukrainian Catholic Theological Academy in Lviv] (V. Zholkevych, Yu. Beskyd & Ya. Chumak, Eds.; Vol. 2). Nakladom absolventiv Ukrainskoi Katolytskoi Bohoslovskoi akademii [in Ukrainian].

Senytsia, P. (Comp.). (1983). Svitylnyk istyny. Dzherela do istorii Ukrainskoi Katolytskoi Bohoslovskoi Akademii u Lvovi [The lamp of truth. Sources for the history of the Ukrainian Catholic Theological Academy in Lviv] (V. Zholkevych, Ya. Chumak & A. Turchyn, Eds.; Vol. 3). Nakladom studentiv Bohoslovskoi akademii [in Ukrainian].

Shcherbiak, Yu. (2007). Znachennia ukrainskoi bohoslovskoi shkoly v naukovo-pedahohichnii diialnosti dukhovenstva v Halychyni (persha polovyna XX st.) [The importance of the Ukrainian theological school in the scientific and pedagogical activity of the clergy in Galicia (the first half of the 20th century)]. Pedagogical Sciences, 44, 54–59 [in Ukrainian].

Sheremeta, O. Yu. (2017). Istoryk filosofii – ot. Mykola Konrad: Notatky do intelektualnoi biohrafii [Historian of philosophy – ot. Mykola Konrad: Notes to an intellectual biography]. Multiversum: Philosophical Almanac, 1–2(159–160), 169–183 [in Ukrainian].

[Slipyi, Y.] (1923). Vid redaktsii [From the editors]. Bohoslovia, 1(1), 1–2 [in Ukrainian].

[Slipyi, Y.] (1943). Obriadova odnoobraznist [Ritual monotony]. Bohoslovia, 17–20(2–4), 100–110 [in Ukrainian].

[Slipyi, Y.] (1974). Vvedennia [Introduction]. In M. Konrad, Narys istorii starodavnoi filosofii [Essay on the Historiae of Ancient Philosophy] (p. 5). Ukrainian Catholic University named after St. Clement Pope [in Ukrainian].

Slipyi, Y. (2014). Spomyny [Memories] (I. Datsko & M. Horiacha, Eds.). Publishing House of the Ukrainian Catholic University [in Ukrainian].