Український інформаційний простір

Впровадження електронного документообігу: проблеми та перспективи

2025-12-05T15:32:57+02:00

Сучасна цифрова трансформація охоплює всі сфери суспільного життя, істотно змінюючи підходи до зберігання, обробки та управління інформацією. В умовах зростання обсягів цифрових даних особливої ваги набуває електронний документообіг (ЕДО), як ключовий інструмент забезпечення ефективності, прозорості й доступності інформаційних процесів. Архівна справа та бібліотечна діяльність – одні з найбільш чутливих до таких змін галузей, адже вони оперують не лише сучасною інформацією, а й національною культурною спадщиною. У зв’язку з цим виникає нагальна потреба в інтеграції ЕДО до цих сфер для забезпечення довготривалого зберігання, автентичності й доступності цифрових документів.

Метою статті є комплексне вивчення процесів впровадження електронного документообігу в системах управління інформаційними ресурсами, архівах і бібліотеках, виявлення актуальних проблем, пов’язаних із цифровізацією документальних масивів, та визначення стратегічних напрямів розвитку ЕДО в Україні. Для досягнення поставленої мети використано міждисциплінарний підхід, який включає аналіз наукових джерел, порівняння міжнародного та національного досвіду, нормативно-правову експертизу, а також системний і проблемно- орієнтований аналіз чинників, що впливають на ефективність впровадження ЕДО.

У статті обґрунтовано, що попри очевидні переваги – такі як оперативність, автоматизація процесів, підвищення прозорості, економія ресурсів – впровадження ЕДО супроводжується низкою суттєвих бар’єрів. Серед них: відсутність єдиної законодавчої бази щодо зберігання електронних архівних документів; технічна несумісність цифрових платформ; брак кваліфікованих фахівців; недостатній рівень цифрової культури в установах.

Висвітлено проблему автентичності цифрових копій, складність довготривалого зберігання інформації, потребу уніфікації метаданих, інтеграції інформаційних систем та розвитку національних стандартів у галузі цифрового архівування. Розглянуто роль міжнародних практик (ISO 15489, MoReq, records continuum) як взірців для адаптації в українському контексті.

Електронний документообіг є не лише технологічним рішенням, а й стратегічним напрямом розвитку цифрової інформаційної інфраструктури. Його ефективне впровадження дасть змогу підвищити якість управлінських рішень, забезпечити надійне збереження цифрових ресурсів, сприяти формуванню відкритих цифрових бібліотек та архівів, доступних широкому загалу. Реалізація цих перспектив вимагає цілеспрямованої державної політики, удосконалення нормативної бази, інвестування в цифрову інфраструктуру, впровадження інновацій (AI, блокчейн, хмари) і системної підготовки фахівців.

Запропоновано стратегічні напрями подальших наукових досліджень, серед яких – розроблення моделей інтеграції ЕДО з інтелектуальними системами управління, використання технологій цифрової ідентифікації та підвищення інформаційної безпеки в умовах кіберзагроз.

Альманах «Вітряк» як взірець крайової літературної періодики

2025-12-05T12:56:25+02:00

У статті йдеться про альманах «Вітряк», присвячений одному з найменших колишніх районів Чернігівської області – Талалаївському. Протягом шести років вдалося видати п’ять випусків альманаху. Від випуску до випуску його обсяг збільшувався, тематичний діапазон розширювався, що свідчило про багатство району в культурно- духовному та історичному плані. Подібне відбувалося практично в кожному районі, але глибина й масштаби цього явища все-таки в кожного різна. Вони розкриваються в процесі вникнення й заглиблення в історичні, духовні, загальнокультурні пласти. Упорядникові альманаху вдалося здійснити досить значну роботу в цьому напрямку: зібрати й надрукувати матеріали про частину представників української еліти, дотичної до Талалаївщини другої половини ХІХ – поч. ХХ ст., таких як Василь Горленко, Іван Кавалерідзе, Олександр Губар, Петро Ротач, Григорій Вишневий та ін. Надруковано твори Івана Кавалерідзе, Остапа Вишні з оцінкою критиків М. Шудрі, В. Святовця з позиції нинішнього часу. Багато уваги приділено творчості місцевим авторам та вихідцям із цього краю – П. Ротачу, Олександрі Гострій та ін. Окремий випуск присвячений землякам, які воювали, загинули в роки Другої світової війни: подано коротку історичну довідку села, списки загиблих і тих, хто пропав безвісти. Альманах містить матеріали, які стануть у нагоді вчителям української мови та літератури, історії, географії та краєзнавцям. У його випусках опубліковано твори авторів з Києва, Криму, Полтави, Талалаївщини, Чернігова – вірші, проза, епістолярій, історичні матеріали, літературознавчі та краєзнавчі дослідження та ін. Обкладинки заповнені на всіх сторінках кольоровими та чорно-білими персональними й колективними світлинами. У випусках альманаху критично осмислювалися проблеми, пов’язані з безпам’ятством, байдужістю й некомпетентністю окремих очільників краю.

Корпус публікацій Василя Короліва-Старого в журналі «Рідна Мова» (1933–1939 рр.)

2025-12-05T13:59:38+02:00

Мета статті – висвітлити корпус публікацій В. Короліва-Старого, надрукованих у науково-практичному журналі «Рідна мова» (Варшава, 1933–1939), увести їх до наукового обігу, розкрити проблемно-тематичну специфіку, зокрема стосовно привернення уваги науковців до дослідження журналістської та публіцистичної спадщини письменника, розосередженої в газетах і журналах культурологічного, соціального, політичного спрямувань. Саме ці аспекти творчої біографії В. Короліва-Старого донині комплексно не вивчалися. Наголошено, що в радянський період ці напрями його діяльності були ретельно замовчувані з огляду на обговорювану проблематику. З’ясовано, що в «Рідній Мові» письменник опублікував низку таких різножанрових матеріалів: репліки, листи, коментарі, які містили відгуки на зміст журналу; аналітичні статті, що пояснювали певні події з акцентом на їхньому відлунюванню в майбутньому; проблемні статті, які порушували актуальні питання функціонування української мови, її правописні норми; публіцистичні матеріали – статті, портрети, есе, полемічні зауваги, де обговорювалися проблеми соборності української мови, плекання її розвитку, розглядалися особливі прикмети мови творів письменників, акцентувалася роль редакторів і коректорів у мовностилістичному вдосконаленні авторських матеріалів. Відзначено, що В. Королів-Старий порушив важливе для українського соціуму питання меценатства, наголосивши на потребі заохочення окремих осіб та організацій фінансово підтримувати культурні ініціативи українського соціуму. Визначено, що журналістська та публіцистична діяльність В. Короліва-Старого ще одна важлива сторінка реалізації його творчих умінь, серед багатьох завдань якої було обстеження і висвітлення проблем української соборної мови. Наголошено на потребі продовження подальшого виявлення й вивчення його пресових публікацій, що дасть змогу комплексно розкрити діяльність в царині української журналістики, підтвердити тематичні напрями та проблемні аспекти публікацій, сформувати цілісний образ журналіста й публіциста В. Короліва-Старого.

Учнівство та професійна підготовка друкарів у Східній Галичині: за матеріалами газети «Czcionka» (1872)

2025-12-05T14:10:05+02:00

Мета статті – виявити умови, норми та суперечності учнівства в друкарській справі Східної Галичини ХІХ ст. на основі матеріалів газети «Czcionka» за 1872 рік. У роботі використано історико-аналітичний, джерелознавчий методи і контент- аналіз для вивчення публікацій газети «Czcionka» щодо учнівства, освіти та умов праці молоді в друкарській галузі. Порівняльно-історичний підхід дав змогу зіставити практики різних міст у межах австро-угорського простору. Уперше здійснено цілісний аналіз уявлень про учнівство та професійну підготовку в друкарській справі Східної Галичини на основі матеріалів польськомовної профспілкової газети «Czcionka» (1872). Виявлено нормативні моделі професійного вишколу, вимоги до учнів, а також типові порушення й практики експлуатації молоді, які фіксувалися всередині самої друкарської спільноти. Стаття вводить до наукового обігу маловідомі джерела профспілкової публіцистики, що дає змогу уточнити соціальні уявлення про працю, освіту й етику взаємин у фаховому середовищі другої половини ХІХ ст. Аналіз матеріалів газети «Czcionka» за 1872 рік засвідчив високий рівень уваги друкарської спільноти до питань учнівства, професійного вишколу та морально-етичної поведінки в колективі. Попри існування офіційно затверджених «Приписів для учнів», освітній процес часто супроводжувався порушеннями: приймалися надто юні кандидати без належної підготовки; тривалість робочого дня перевищувала допустимі межі, а підприємці нерідко зловживали учнівською працею з економічною вигодою. У публіцистиці «Czcionka» простежується чітке прагнення до професіоналізації друкарської справи, підвищення освітнього рівня молоді та дотримання соціальної справедливості в стосунках між працедавцями, колегами й учнями. Стаття також засвідчує, що дискусії навколо навчання, оплати, гігієни та умов праці були частиною ширшого процесу формування фахової ідентичності та саморефлексії типографського середовища в другій половині ХІХ ст.

Специфіка порушень журналістських стандартів за воєнної пори

2025-12-05T11:35:22+02:00

У статті йдеться про статус сучасним журналістам, які працюють в умовах війни та висвітлюють події на фронті зокрема, і виклики, що постають перед ними. З’ясовано відмінність між військовими кореспондентами й журналістами, які не мають цього статусу. Також розглянуто правові рамки їхньої діяльності відповідно до чинних нормативних актів Збройних сил України під час воєнного стану. Описано складнощі інформаційного поля в умовах повномасштабної війни, що диктують потребу значної зосередженості та уваги з боку журналістів до власної безпеки, перевірки інформації, уникнення розголошення стратегічних деталей та дотримання етичних принципів під час роботи із травмованими особами, які на війні втратили рідних. Виявлено вплив воєнної цензури на редакційні процеси. Наведено механізм погодження матеріалу відповідно до наказу Головнокомандувача ЗСУ. Проаналізовано результати моніторингів дотримання журналістських стандартів онлайн-медіа та інформаційних телемарафонів; указано на проблеми з достовірністю, балансом думок, відокремленням фактів від коментарів, а також поширенням емоційно забарвлених та замовних матеріалів. Особливу увагу приділено прикладам типових порушень етичних стандартів у заголовках і новинах, зокрема на прикладі телемарафону «Єдині новини», розвитку проблем політичного піару та недостатньої глибини аналізу інформації. Зроблено висновок про потребу адаптації журналістської практики до нових викликів війни та посилення ролі професійних стандартів для зміцнення довіри до медіа в умовах інформаційної кризи.

Війна в об’єктиві: жанрово-тематичні особливості студентського телепроєкту

2025-12-05T11:51:38+02:00

У статті йдеться про студентський проєкт «Війна. Життя до і після» на студентському телебаченні Stefanyk-TV, що діє при кафедрі журналістики Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Це проєкт, у якому майбутні журналісти знімають відеороботи на теми, пов’язані із викликами війни.

У своїх роботах студенти звертаються до тем волонтерства, благодійності, адаптації внутрішньо переміщених осіб, реінтеграції ветеранів, відкриття власних справ ветеранів та переселенців, соціальних акцій на підтримку військовополонених та пам’яті загиблих героїв. У відео вони використовують різноманітні жанри – новинний і тематичний репортаж, інтерв’ю, нарис, кореспонденцію, інформаційно-аналітичну програму. Часто в їхніх матеріалах простежується взаємопроникнення жанрів, як-от, репортаж з елементами нарису, Основою таких матеріалів стає добре продуманий сценарій та майстерність побудови оповіді. Попри класичні формати подачі телевізійних матеріалів, студенти використовують і сучасні, які почали розвиватися під час переходу традиційного телебачення в онлайн. Це, наприклад, кепшн-відео, яке якнайкраще пристосоване до ютюб.

На сьогодні у серії «Війна. Життя до і після» опубліковано 19 студентських авторських відеоматеріалів. І хоча окремі роботи потребують покращення звукового оформлення чи закадрової начитки, якість і вартісність більшості робіт не поступається роботам досвідчених медійників. Майстерність юних журналістів простежується в авторському підході до створення оповіді, що сприяє розкриттю героїв, у вдало підібраних жанрах, легкій стилістиці тексту, не переобтяженій складними граматичними конструкціями, володінням усним публічним мовленням.

Студенти не лише висвітлюють новинні події, а й шукають глибокі актуальні соціальні теми і передають їх через призму людських історій. Тому вже сьогодні можемо стверджувати, що такі студентські роботи – це своєрідні історичні архіви, які з часом допоможуть наступним поколінням вивчати життя тилового краю в часи російсько-української війни.

Зарубіжні медіакорпорації в умовах західної демократії (на матеріалі 200-річної історії шведського медіаконцерну Бонн’єрів)

2025-12-05T12:37:38+02:00

У статті проаналізовано тенденції становлення й розвитку світових медіа корпорацій і мультимедійних конгломератів на прикладі 200-річної історії становлення шведського медіаконцерну Бонн’єрів. Автор фокусує увагу на історичному екскурсі окремо взятої медіамонополії, яка стала основним гравцем на медійному ринку Швеції. Традиції та родинна філософія мали вплив протягом усього періоду існування медіаконцерну. У випадку з Бонн’єрами простежується чіткий родинний зв’язок і родинні традиції. Протягом 200 років медійний бізнес передається з покоління в покоління, що вже стало для Швеції традицією. У родини Бонн’єрів сформувалася мотивація зберегти й розвивати медіапідприємства. Це дослідження є важливим і доволі цікавим, оскільки торкається глибин світової журналістики, здійснює аналіз філософії власності.

Простежено еволюцію становлення найбільшого шведського медіамонополіста, який пройшов різні етапи розвитку та охоплює всі види медіа. Концерн пережив стагнації, загрози втраті існування та репутаційні ризики. Утім, витримавши суперництво, став сильнішим і зараз отримує мільярдні прибутки. Домінуючою стратегією родини Бонн’єрів є розвиток основного бізнесу шляхом постійного накопичення компетенції в різних галузях медіасектору. Представники родини формували спадщину для майбутніх поколінь, у такий спосіб створюючи довгострокову перспективу власності. Це яскравий приклад того, що у Швеції медіаолігархія формувалася століттями. Це сталі традиції, які є звичними для суспільства.

Бізнес був головним для родини, а медіабізнес став лише додатковим, оскільки основна увага була сконцентрована на промислових підприємствах і банках. У такий спосіб було створено конгломерат. У статті вивчається розвиток книжкового видавництва та видавничого концерну “Dagens Nyheter”. Єдність і безперервність були основою філософії власності родини Бонн’єрів. Родина зберегла чіткий порядок спадкоємності, коли молодші члени мають змогу наслідувати роботу старшого покоління та плідно співпрацювати з ним. Відтак, спадщина має вирішальне значення в родинних медіапідприємствах, які існують протягом кількох поколінь, а зв’язок між родиною та медіа є особливо сильним.

Від головного редактора

2025-12-05T10:49:29+02:00

Шановний читачу!

Завершення роботи над другим випуском нашого дворічника «Український Інформаційний Простір» з літочисленням 2(16) за нинішній рік збіглося із місячним науковим стажуванням автора цих рядків в Українському Вільному Університеті у Мюнхені. Цей сакральний для світового українства навчально-науковий заклад у розпал Другої світової війни був переміщений із Праги вглиб Європи. Засновники й опікуни завчасно подбали про те, щоб уберегти його від впливів «русского міра» та забезпечити подальший поступ незалежної від політичного впливу української науки і освіти у вільному західному світі.

Розмова з пам’ятником як жанр журналістики: діалог двох побратимів з пам’ятних дошок, що поруч

2025-12-05T15:48:40+02:00

Стаття професора Миколи Тимошика «Жанри журналістики як науково-практична проблема: до провокації фахової полеміки теоретиків і практиків ЗМІ» в «Українському інформаційному просторі» (число 10 за 2022 рік) спонукала до пожвавлення цієї теми в пресознавчих дослідженнях. Так, започатковану УІП дискусію продовжили львівські дослідники на сторінках «Вісника Львівського університету. Серія журналістики» (стаття Ігоря Скленера), а професорка з Рівного Валентина Галич вже запровадила у своєму курсі з основ фаху популярний (зокрема у шведських медіа) підвид діалогу журналіста зі співбесідником – «Інтерв’ю з пам’ятником», – описане в статті професора Миколи Тимошика.

Ідеться про нерозкриті можливості інтерв’ю як жанру, коли досвідчений журналіст звертається до незвичної творчої форми текстотворення – у незвичний спосіб «розговорити»… пам’ятник у конкретиці животрепетних проблем краю, де встановлений цей пам’ятник, або справи, якою жила увічнена в постаменті особистість.

Темою оригінального жанру – інтерв’ю з пам’ятником або імерсивного інтерв’ю – авторка обрала діалог двох сучасників, імена яких нещодавно увічнені в меморіальних дошках на одному з будинків, де вони донедавна мешкали в Рівному: переселенця з Донбасу, професора філології і журналістики Олександра Галича та солдата-гранатометника 57 окремої мотопіхотної бригади ім. отамана Костя Гордієнка, корінного рівнянина Дмитра Ткачука, який загинув від кулі російського окупанта на луганському фронті.

Цей підвид жанру інтерв’ю авторка називає імерсивним (від англ. “immersive”, що означає занурюючий, який забезпечує повне занурення, охоплюючий). Це різновид публіцистичного твору діалогічної форми, що сприяє зануренню реципієнтів у віртуальну/доповнену реальність, своєрідний нереальний, штучно створений світ, з яким вони можуть взаємодіяти в реальному часі з метою осмислення актуальних проблем сьогодення.

Імерсивний спосіб формування сюжету в цьому публіцистичному інтерв’ю реалізується через модальність ствердження духовних цінностей – потужної сили прогресивного розвитку українського суспільства.

PR-кампанії театральних фестивалів: привернення уваги глобальної аудиторії

2025-12-05T14:19:25+02:00

У сучасному світі театральні фестивалі виступають не лише як культурні події, а і як інструменти міжкультурної комунікації та іміджевого просування регіонів. Однак для досягнення міжнародного визнання необхідне ефективне управління PR-кампаніями. У статті розглядаються ефективні стратегії PR-кампаній для театральних фестивалів у контексті глобалізації культурної сфери. Аналізуються ключові інструменти, що дають змогу привернути увагу міжнародної аудиторії, зокрема діджитал-маркетинг, соціальні мережі, колаборації із впливовими культурними діячами та використання креативного контенту. Особлива увага приділяється ролі медіа та новітніх технологій у просуванні театральних заходів, а також впливу візуальної ідентичності фестивалю на його впізнаваність. Окреслюються механізми створення віртуального контенту та залучення іноземних гостей через інтерактивні платформи. Стаття також містить кейси успішних PR-кампаній міжнародних театральних фестивалів, аналіз їхньої ефективності та рекомендації для організаторів, які прагнуть вийти на світовий рівень. Розглядаються сучасні тренди у сфері культурного PR, включаючи екологічну та соціальну відповідальність, що можуть стати додатковими факторами привернення уваги аудиторії.

Особливості використання штучного інтелекту в мистецькому освітньому середовищі

2025-12-05T14:28:11+02:00

В умовах цифрової трансформації суспільства активне впровадження штучного інтелекту (ШІ) у сферу освіти потребує його осмисленого використання в освітніх і творчих процесах, особливо в мистецтві, де ключовими є креативність, самовираження та індивідуальний стиль. Актуальність дослідження зумовлена потребою глибшого розуміння досвіду здобувачів вищої мистецької освіти щодо застосування комунікаційних інструментів ШІ в навчанні, творчості й щоденному спілкуванні. Мета статті полягає у виявленні специфіки використання ШІ в мистецькому освітньому середовищі. Методологія базується на теоретичному аналізові літератури, класифікації інструментів ШІ та проведенні емпіричного опитування серед 203 студентів першого курсу творчих спеціальностей. У дослідженні оцінено рівень обізнаності, частоту й цілі використання ШІ, а також ставлення студентів до його етичних аспектів та впливу на творчість. Результати свідчать, що абсолютна більшість студентів активно застосовує ШІ, зокрема ChatGPT, у навчанні, пошуку ідей, генеруванні текстів та виконанні рутинних завдань; водночас лише частина залучає ШІ до творчих проєктів. Студенти вважають ШІ корисним для підвищення продуктивності, проте стримано оцінюють його вплив на творчість. Основні ризики використання ШІ – втрата унікальності, проблеми з авторством і залежність від технологій. У висновках зазначено, що ШІ є ефективним інструментом сучасного навчання і творчості: його інтеграція в мистецьку освіту – логічний крок в умовах цифрової трансформації суспільства; ШІ відкриває в мистецькому освітньому середовищі нові можливості персоналізованого навчання, сприяє розвиткові творчих здібностей та формує інноваційні способи культурної взаємодії; сформульовано рекомендації щодо ефективного й етичного застосування ШІ в мистецькій освіті для освітніх установ, викладачів і здобувачів освіти.

Реклама штучного інтелекту в соціальних медіа: комунікативні та стратегічні аспекти

2025-12-05T14:34:55+02:00

Актуальність дослідження зумовлена трансформацією реклами в сучасному інформаційному суспільстві, де вона набуває значення не лише як інструмент споживання, а і як феномен культури та мистецтва, провідна соціально-комунікативна технологія. Особливої значущості набуває реклама штучного інтелекту (ШІ) в соціальних медіа, що пов’язано зі стрімким розвитком ШІ-технологій, їхнім усепроникним характером та унікальними викликами, такими як складність продукту, необхідність розбудови довіри, етичні дилеми. Це зумовлює нагальну потребу в ґрунтовному науковому аналізі її комунікативних і стратегічних аспектів. Новизна статті полягає в проведенні аналізу сучасної вітчизняної інтернет-реклами, пов’язаної з ШІ. Дослідження також систематизує підходи до сегментації цільової аудиторії для ШІ-реклами та пропонує актуальні рекламні меседжі. Мета статті – з’ясувати особливості комунікативних стратегій та маркетингових підходів, що використовуються в рекламі продуктів і послуг на основі ШІ в соціальних медіа, а також виявити характерні ознаки їхнього представлення, типові формати взаємодії з аудиторією та вплив рекламного контенту на споживче сприйняття інноваційних технологій. Методи дослідження включають теоретичний аналіз наукових публікацій із проблематики реклами, соціальних комунікацій та ШІ, а також контент-аналіз сучасної української інтернет-реклами, пов’язаної з ШІ, для виявлення домінантних образів-стереотипів та оцінки представленості різних категорій ШІ-продуктів у соціальних медіа. Висновки. Наголошено, що складність ШІ-продуктів вимагає спрощення комунікації через відмову від технічного жаргону, візуалізацію переваг і фокусування на вирішенні проблем споживача. Доведено необхідність глибокої сегментації цільової аудиторії (технологічні ентузіасти, бізнес-користувачі, пересічні споживачі, скептики) та адаптації рекламних повідомлень. Підкреслено важливість довіри, прозорості та етичних аспектів у просуванні ШІ. Визначено ефективні креативні формати (відео, інфографіка, інтерактивний контент, колаборації, сторіс) та можливості ШІ для точного таргетингу й персоналізації. Проаналізовано кількісне співвідношення різних категорій ШІ-продуктів у соціальних медіа. Перспективи подальших досліджень включають детальний аналіз впливу «гуманізованого інтелекту» на довіру споживачів, вивчення ефективності різних креативних форматів реклами ШІ, дослідження етичних аспектів використання ШІ в таргетингу, аналіз культурних відмінностей у сприйнятті ШІ-реклами, а також прогнозування впливу метавсесвітів та імерсивних технологій на майбутні стратегії просування ШІ.

Етика й естетика доступності: тенденції інклюзивної верстки та графічного дизайну

2025-12-05T12:45:11+02:00

У статті здійснено спробу комплексного аналізу проблеми інклюзивності у сфері сучасної української поліграфічної продукції, включаючи і книговидання, і інші види друкованих матеріалів. Автори розглядають доступність як основний принцип функціонування культурних, освітніх, медійних та соціальних інституцій, наголошуючи на її значенні не лише як технічної вимоги, а і як етичної категорії, що відображає рівень суспільної свідомості та повагу до людської різноманітності. Особливу увагу зосереджено на вивченні сучасного стану інклюзивного дизайну та верстки в українській поліграфії з урахуванням соціальних, економічних і технологічних викликів, зокрема впливу війни, дефіциту ресурсів, руйнування виробничої інфраструктури та зростання кількості людей з різними видами інвалідності.

Автори фіксують позитивні тенденції, такі як поява нових інклюзивних проєктів, зростання уваги до універсального дизайну та впровадження цифрових технологій, що сприяють адаптації поліграфічної продукції до потреб різних груп користувачів. Водночас підкреслено, що розвиток інклюзивної поліграфії в Україні стримується низкою факторів: відсутністю актуальних стандартів, складністю технологічних процесів, обмеженістю виробничих потужностей, нестачею фахівців/- чинь і недостатньою державною підтримкою. Акцентовано на потребі системного підходу, що передбачає розроблення та впровадження чітких державних стандартів, галузевих рекомендацій та освітніх програм, які забезпечать ефективне створення інклюзивної поліграфічної продукції.

У межах дослідження розглянуто приклади успішних українських та міжнародних ініціатив, проаналізовано окремі візуальні, технічні й правові аспекти інклюзивного дизайну, а також вивчено міжнародні стандарти (зокрема WCAG, EPUB Accessibility, European Accessibility Act) і ресурси, які можуть бути використані як основа для розроблення національних стандартів у сфері інклюзивної поліграфії. Матеріал має міждисциплінарний характер і спрямований на формування цілісної методології інклюзивного поліграфічного дизайну як естетичного, етичного й соціального явища. Метою статті є не лише фіксація сучасних тенденцій і проблем, а й окреслення перспектив розвитку інклюзивної поліграфічної продукції в Україні в контексті євроінтеграції та глобальних трансформацій.

Слідами жанру, який зникає?

2025-12-05T11:02:30+02:00

Якось у недавній розмові з колегами зайшлося про огляд преси як жанр. Колись він був престижний і затребуваний – і читачами, і самими журналістами. Однією з важливих функцій таких оглядів була орієнтаційна. Маститі журналісти подавали читацькому загалу своєрідні зрізи буття самої журналістики – або за певними актуальними темами, або за видо-типологічними характеристиками самих періодичних видань.

Нині, на жаль, огляд преси зникає із газетних і журнальних шпальт.

Однак є немало медіа, які залишаються вірними цьому випробуваному часом жанру, активно використовують його аналітичні, пізнавальні й орієнтаційні можливості та вважають це справою немарною. Про них і поведемо мову.

Трансформація розслідувальної журналістики в умовах цифрового медіасередовища

2025-12-05T11:13:02+02:00

У цифрову епоху вказаний вид журналістики зазнає суттєвих трансформацій, тож вивчення ролі новітніх технологій у проведенні розслідувань украй актуальне і з теоретичного, і з практичного погляду. Цифровізація інформаційного простору відкрила нові можливості для створення важливого для суспільства контенту. Праці дослідників є ґрунтовною базою щодо вивчення цієї теми, однак комплексно вона досі не розглядалася. Тенденції й перспективи впливу цифровізації на трансформацію жанру окремо не відстежувалися, тож проблема потребує аналізу з огляду на постійний технологічний розвиток і зміни в підходах до створення означеного контенту. У дослідженні окреслено й систематизовано важливі зміни в журналістиці цього напряму, спричинені процесами цифрової трансформації медій, проаналізовано технологічні інновації, оцінено їхні можливості, виявлено виклики, що постали перед інвестигативною журналістикою, спрогнозовано подальший вплив цифровізації на проведення розслідувань, окреслено перспективи подальших досліджень цього виду в умовах цифрової епохи.

Новітні цифрові технології є надзвичайно багатогранними й важливими. Вони надають журналістам майже необмежені можливості, кардинально змінюючи процес проведення розслідувань. Важливими інструментами для журналістів є OSINT- розвідка, GeoINT, AI OSINT, VR, запровадження автоматизованих методів аналізу та використання ШІ, що сприяє підвищенню ефективності журналістських матеріалів, а отже, – резонансним викриттям. Викликом в умовах цифровізації є захист приватності й особистих даних, потреба пошуку балансу між збором інформації через аналіз відкритих даних і дотриманням етичних норм, а також розуміння того, що ШІ не зможе замінити критичне мислення журналіста й інтерпретацію фактів. Майбутнє означеного напряму журналістики обіцяє бути перспективним з огляду на постійний розвиток технологій, про що свідчать результати дослідження, які вказують на потребу подальших праць про трансформацію розслідувальних технік і методик створення контенту.

Російсько-українська війна у дзеркалі німецькомовної преси (на матеріалах «Neue Zürcher Zeitung», «Der Spiegel»)

2025-12-05T11:22:00+02:00

З-поміж широкої палітри видань німецькомовної періодичної преси для дослідження обрано два видання – газету «Neue Zürcher Zeitung» (Цюріх) і журнал «Der Spiegel» (Гамбург). Вони були засновані в різний час і мали різне суспільно-політичне тло в європейському й світовому контексті. Однак у теперішньому столітті їх об’єднують такі ознаки сучасного конвергентного медіа, як візуалізовані рубрики, динамічні платформи соціальних мереж, різнотематичні друковані додатки та ін.

У статті розглянуто штрихи до історії становлення німецькомовної періодичної преси і більш детально – основні характеристики «Neue Zürcher Zeitung» і «Der Spiege»l. Коротко описано рубрики й теми про російсько-українську війну в зазначений період у заголовку статті.

У процесі дослідження теми зроблено спробу вирішити такі завдання: показати зміни в редакційних підходах впливових видань щодо висвітлення «великої війни» росії проти України; коротко розглянути наповнення рубрик на цю тему; виділити авторів матеріалів про наше протистояння з московитами; особливо представити доробок українських авторів, публікації яких мають місце на шпальтах «Neue Zürcher Zeitung» і «Der Spiegel». При цьому використано такі методи дослідження, як історичний, описовий, контент-аналізу, порівняльного аналізу, статистичний та ін.

Емпіричним матеріалом стали першоджерела, пов’язані з історією німецькомовної преси (серед них – знаковий дослідник Рудольф Штьобер), публікації «Neue Zürcher Zeitung» і «Der Spiegel» на тему російсько-української війни з 24 лютого 2022 року і до осені того ж року, коли увага всього світу була прикута до нашої героїчної боротьби з агресором. Аналіз відповідних рубрик на сторінках обох впливових видань сприяє виокремленню основних напрямів цієї теми. Окремо розглянуто інформаційний «феномен» українських авторів на сторінках «Neue Zürcher Zeitung» і «Der Spiegel», зокрема публікації письменників Сергія Герасимова, Оксани Забужко, Кирила Ткаченка та інших з початку «великої війни». Виділено їхні знакові публікації, розглянуто їхнє змістове наповнення та актуальність. Тема статті і похідні від неї напрями дослідження відкривають перспективи для журналістикознавців вивчати в полі німецькомовної періодики тему російсько-української війни, передусім у таких аспектах: історичному, жанровому, тематичному, лінгвістичному й ін.

Слова та голос Галини Дацюк

2025-12-05T15:59:03+02:00

Відома журналістка, письменниця, громадська діячка Галина Дацюк порадувала своїх численних прихильників новою книгою – «Світло повертається». Промовистий підзаголовок: «Есеї, замальовки, нариси про події та людей, які в часи повітряних тривог, вибухів і темряви виводили нас на бік життя».

У новій книжці – добірна, рідкісно шляхетна й переконлива публіцистика, де сконцентровано біль і любов. Тут густе, як гречаний мед, слово, що плодоносить мудрість. ЩО сідає під мури Софії і молиться за кожне життя. Що з чорним крилом війни і просвітленим обличчям ранку, що повертає надію. Що про наш рід і звичай. Що про народження книжок, картин, пісень, кохання і дітей. Що від першого дня великої війни дає нам сили радіти, любити, вірити, аби, зрештою, перемогти.

Під 85 іменами текстів – код нашого часу і нас самих. Тут незламна Україна – як Світло Бога.