Про журнал

Галузь та проблематика

Програмні цілі та тематична спрямованість нового наукового журналу зосереджуватиметься на двох аспектах:

- аналіз практики формування та функціонування українського інформаційного простору в суспільно-політичних реаліях держави Україна та у світовому контексті;

- висвітлення теоретичних, практичних та історичних аспектів головних складових українського інформаційного простору: преси, радіо, телебачення, мережевих платформ та книжкових видань.

Процес рецензування

Загальні вимоги до авторських оригіналів

Усі наукові статті, отримані редакцією журналу «Український Інформаційний Простір», проходять систему контролю якості (рецензування) перед публікацією.

Винятком, але за рішенням редколегії, можуть бути окремі статті видатних зарубіжних та українських учених, спеціально запрошених редакцією для публікації їхніх нових напрацювань. Без процедури рецензування, аде за рішенням головного редактора, рекомендуються до друку матеріали розділу «Рецензії, відгуки, повідомлення», а також огляди преси, архівні документи, повідомлення інформаційного характеру.

Наукова стаття має містити виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, висвітлювати конкретне питання за дослідження, фіксувати науковий пріоритет і особистий внесок автора.

Окремо враховується ступінь відповідності статті, що надійшла до редакції, вимогам підготовки авторських оригіналів у журналі «Український Інформаційний Простір». Йдеться зокрема про особливості подання обов’язкових структурних одиниць тексту (актуальність, новизна, стан розроблення проблеми, виклад основного матеріалу, висновки), а також обсягу анотацій українською та англійською мовами, що є фактично коротким викладом змісту статті, – не менше 2000 знаків з пробілами.

Редакція залишає за собою право відхилити статтю на етапі попереднього розгляду, якщо:

• за результатами сервісу перевірки на плагіат виявлено ознаки наукової недоброчесності автора;
• зміст не відповідає тематиці й науковому напряму журналу;
• текст не відповідає науковому стилю та мовно-стилістичним нормам української або англійської мов;
• не дотримано вимог щодо структури складових наукового тексту та технічного оформлення тексту й ілюстрацій.

Порядок експертного оцінювання

Рецензування статей проводиться з метою максимально об’єктивної оцінки їх змісту, актуальності, оригінальності, новизни, повноти досліджуваної теми та відповідності редакційній політиці журналу. До друку приймаються неопубліковані раніше наукові статті, які відповідають двом науковим напрямкам журналу за спеціальностями:

061 – Журналістика.

029 – Інформаційна, бібліотечна, архівна справа.

Процес рецензування здійснюється членами редколегії та незалежними експертами з відповідних галузей.

Призначення рецензентів відбувається за рекомендацією головного редактора і затверджується рішенням редакційної колегії.

Стандартна процедура рецензування відбувається, як правило, упродовж 14 - 25 днів.

Експертне оцінювання проводять конфіденційно (подвійне «сліпе» рецензування). Рецензенти отримують статтю без відомостей про автора, а автору не повідомляють прізвища рецензентів.

Для кожної статті призначаються два рецензенти. У випадку, якщо отримані рецензії мають протилежні рекомендації («рекомендувати» - «не рекомендувати»), остаточне рішення в цьому випадку приймається на засіданні редколегії.

Статті членів редакційної колегії проходять стандартну процедуру подвійного «сліпого» рецензування, організованого головним редактором. Члени редакційної колегії не беруть участі у розгляді власних рукописів.

Редакція не повідомляє інформацію, що стосується авторського оригіналу (включаючи відомості про його отримання, зміст, процес рецензування, критичні зауваження рецензентів і остаточний висновок), нікому, крім самих авторів і рецензентів. Порушення конфіденційності можливе лише у випадку заяви про недостовірність або фальсифікацію матеріалів.

Автору наукового твору надається можливість ознайомитися з текстом рецензії. Взаємодія між автором і рецензентами відбувається опосередковано через редакційну колегію видання «Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук» або за допомогою середовища видавничої платформи OJS (Open Journal Systems).

У випадку, якщо рецензент указує на необхідність внесення в статтю певних коректив, стаття повертається автору на доопрацювання з пропозицією врахувати зауваження при підготовці оновленого варіанту статті або аргументовано їх спростувати. Під час повторного представлення доопрацьованих матеріалів до редакції автор супроводжує їх повідомленням щодо врахування або причин неврахування зроблених рецензентом зауважень і коментує всі внесені в статтю зміни. Відкоригований автором примірник статті повторно подається тому самому рецензенту для прийняття рішення й підготовки вмотивованого висновку про можливість публікації. Датою прийняття статті для публікації вважається дата отримання редакцією позитивного висновку рецензента (або рішення редакційної колегії) стосовно доцільності й можливості опублікування статті.

Вимоги до рецензії

Рецензенти оцінюють теоретико-методологічний рівень статті, її практичну та наукову значущість у відповідності із затвердженою редколегією формою рецензії.

Обов’язковими складовими такої форми є такі оціночні елементи:

• відповідність назви статті змісту, меті та завданням;
• достатність стану огляду розробки проблеми;
• змістовність та структурованість анотації;
• адекватність ключових слід змісту статті;
• чіткість поставленої мети та завдань дослідження;
• повнота і конкретика висновків;
• відповідність висновків до поставлених завдань;
• наявність у статті всіх структурних елементів;
• методологічна правильність та аргументованість результатів;
• наявність новизни та теоретико-практичного обґрунтування;
• якість і повнота використаної літератури

Текст рецензії повинен містити також чітку рекомендацію щодо доцільності чи недоцільності публікації статті.

За результатами рецензування редколегія ухвалює рішення про:

• прийняття статті до друку;
• повернення статті автору на доопрацювання з урахуванням зауважень рецензентів;
• відмову в прийнятті статті до друку.

Про ухвалене рішення редакція повідомляє авторів письмово.

Спірні питання

У випадку незгоди з думкою рецензента автор має право надати аргументовану відповідь редакції журналу. За таких обставин стаття розглядається на засіданні робочої групи редакційної колегії. За його результатом стаття може бути направлена на додаткове або нове рецензування іншому фахівцеві.

Редакційна колегія залишає за собою право відхилення статті у разі неспроможності або небажання автора врахувати рекомендації й зауваження рецензентів.

Проходження авторського оригіналу після рецензування

Наукова стаття, яка отримала схвальні рецензії, скеровується в редакційно-видавничий процес. Взаємодія автора та літературного (технічного) редактора може відбуватись у будь-якій формі – особисто, е-поштою, через Zoom-платформу, телефоном. Незначні виправлення стилістичного або формального характеру, що не впливають на зміст статті, вносяться літературним (технічним) редактором. Відредаговані і підготовлені до друку матеріали перед публікацією остаточно узгоджуються з автором.

Рекомендація щодо публікації поточного числа «Українського Інформаційного Простору» здійснюється за рішенням Вченої ради Київського національного університету культури і мистецтв (із зазначенням дати та номеру протоколу засідання).

Політика відкритого доступу

Цей журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.

Політика антиплагіату

Статті, які подаються на рецензування, мають бути написані автором самостійно, з дотримання норм і моральних принципів наукової доброчесності. Перевірка на антиплагіат обов’язкова. Вона здійснюється за допомогою програмного забезпечення StrikePlagiarism. Будь-яке запозичення з чужих текстів, окрім цитування, не допускається.

Про матеріальні засади видання та плата за публікацію

Із метою ствердження високого іміджу та репутації навчального закладу, від імені якого засноване це наукове видання, а також уникнення будь-яких непрозорих форм щодо фінансових питань  з підготовки та випуску журналу, організація-засновник бере на себе всі витрати фінансового характеру: приміщення, матеріальна база редакції, редакційно-видавнича підготовка текстів українською та англійською мовами, друк, обов’язковий розсил контрольних примірників, підтримка сайту.

Публікація в журналі для всіх авторів (українських і зарубіжних), незалежно від місця праці та наукових звань, включаючи магістрів, відбувається на безплатній основі.

Єдиним критерієм відбору для формування редакційного портфелю є актуальність, висока наукова якість, оригінальність та наукова доброчесність надісланих статей.

Для оперативного і сталого розв’язання питань діяльності, пов’язаних із матеріально-технічним та фінансовим забезпеченням, у редакції запроваджується  посада шеф-редактора.

Ці обов’язки, які не стосуються редакційної політики, виконує перша особа університету – ректор.

Етика публікацій видання

Приймаючи рішення щодо публікації, редакція журналу спирається на сучасні юридичні вимоги стосовно авторського права, викладені в українському законодавстві, та етичні принципи, що підтримується провідними представниками видавництв наукової періодики. Нижчевикладених принципів повинні дотримуватись усі учасники видавничого процесу: автори, рецензенти та редактори. Подання статей авторами для публікації означає їхнє автоматичне погодження та ознайомленість із викладеними стандартами. Із питаннями, пропозиціями або скаргами необхідно звертатись до редакції.

Журнал не робить винятків з правил на користь будь-якої конкретної групи людей.

Права та обов’язки автора

Автору рецензованої роботи надається можливість ознайомитися з текстом рецензії, зокрема якщо він не згоден з висновками рецензента.

Для уникнення затримки редакційно-видавничого процесу підготовки чергового числа журналу, переслані авторам після редагування для виправлення (зазвичай на етапі першої чи другої верстки), повинні бути повернені до редакції якомога оперативніше, але не пізніше ніж за тиждень після отримання.

Відповідальний секретар повідомляє автора про терміни друку статті упродовж не більше одного місяця з дня отримання позитивного висновку щодо опублікування статті.

Редакція журналу має право не прийняти авторський матеріал до публікації у випадках: недотримання авторами правил оформлення; виявлення елементів запозичення (плагіату); невідповідності статті тематиці журналу; наявності негативної оцінки рецензента.

Про етичні засади наукової праці

Для авторів

Автори несуть персональну відповідальність за наданий до редакції журналу текст рукопису. Вони зобов’язані:

• надавати до редакції матеріали, які раніше не публікувались та не перебувають на розгляді в іншому виданні. Дослівне копіювання власних робіт та їх перефразування неприйнятні.
• надавати достовірні результати проведених досліджень. Завідомо неправдиві, або фальсифіковані твердження вважаються неприйнятними;
• у випадку необхідності на вимогу редакційної колегії надавати вихідні дані для редакторського огляду;
• дотримуватись етики наукового цитування. У разі використання фрагментів чужих робіт та/або запозичення тверджень інших авторів, у статті повинні бути оформлені відповідні посилання.

Статті, що є компіляцією з матеріалів, опублікованих іншими авторами, без їхньої творчої переробки і власного авторського осмислення редакцією журналу не приймаються.

Етичні стандарти для редакторів

Головний редактор журналу несе остаточну відповідальність при ухваленні рішення про публікацію представленого на розгляд рукопису, керуючись при цьому політикою журналу з урахуванням всіх юридичних вимог, що діють на момент публікації, стосовно наклепу, порушення авторського права та плагіату. При прийнятті рішення про публікацію головний редактор може консультуватися із заступником головного редактора, членами редакційної колегії, а також з рецензентами.

Редактори оцінюють інтелектуальний зміст рукописів незалежно від раси, кольору шкіри, статі, сексуальної орієнтації, релігійних вірувань, етнічного походження, громадянства або політичного світогляду автора (авторів). Вони не повинні розголошувати інформацію про представлений на розгляд рукопис третім особам за винятком автора, рецензентів і потенційних рецензентів, а також в окремих випадках членів редакційної колегії журналу, якщо це необхідно. Крім цього редактори докладають усіх зусиль до того, щоб забезпечити чистоту процесу рецензування, при якому особистість автора невідома рецензенту і навпаки.

При оцінці рукопису для публікації крім обліку стандартних критеріїв у плані точності рукопису, якості його подання та його внеску в базу знань людства редактори також повинні шукати свідчення того, що моральна шкода при проведенні описуваного дослідження зведена до мінімуму. Необхідно встановити, чи перевищують переваги конкретного дослідження можливі збитки. Оскільки журнал вітає надходження рукописів з будь-якої країни, необхідно розуміти, що закони та правові норми, які стосуються етики досліджень і схвалення етичних норм, в усьому світі різні. При цьому редактори можуть зажадати в авторів роз’яснень у цьому питанні.

Етичні стандарти для рецензентів

Рецензенти журналу виконують роботу на добровільних засадах. Рецензенти мають право на свій розсуд відхилити пропозицію про проведення наукової експертизи конкретних рукописів, якщо, наприклад, їх завантаженість на роботі й (або) інші зобов’язання не дозволяють їм підготувати рецензію вчасно, і виконати цю роботу в доступні їм терміни. Вони також не повинні приймати завдання на рецензування рукопису, якщо, на їхню думку, не володіють для цього достатньою кваліфікацією.

Рецензенти, які взяли завдання на рецензування рукопису, як правило, надають рецензію протягом місяця. Разом з тим вони повинні відмовитися від виконання завдання на будь-якій стадії, якщо їм стане ясно, що вони не володіють достатньою кваліфікацією для проведення наукової експертизи або ж в ході її проведення можуть вступити в потенційний конфлікт інтересів (наприклад, внаслідок відносин і зв’язків в умовах конкуренції, співпраці чи інакше, з будь-якими авторами, установами або фірмами, що мають відношення до рукопису).

Інформація конфіденційного характеру або ідеї, отримані в ході проведення наукової експертизи, не підлягають розголошенню та використанню в особистих цілях. Будь-які рукописи, прийняті на рецензування, повинні розглядатися як конфіденційні документи, і ознайомлення з ними або обговорення їх з іншими особами має здійснюватися виключно з дозволу головного редактора журналу.

При проведенні експертизи рецензенти повинні проявляти максимальну об’єктивність, утримуючись від персональної критики на адресу автора (авторів). Необхідно чітко висловлювати свої погляди, пояснюючи й обґрунтовуючи всі зроблені рекомендації. Рецензенти повинні докладати всіх зусиль до того, щоб дати детальну та конструктивну оцінку, здатну допомогти авторам в удосконаленні їх роботи, навіть якщо рукопис, на їхню думку, не підлягає публікації.

У своїх рецензіях рецензенти повинні вказувати значущі публікації, які не цитовані авторами, так само як і випадки відсутності належних посилань на джерела. Вони повинні привертати увагу до випадків подібності між рукописом, представленим до розгляду, й іншими відомими їм опублікованими матеріалами та висловлювати свою думку щодо прийнятності дослідження, що є предметом рукопису, з точки зору етики.

Історія журналу

Друкується за ухвалою Вченої ради Київського національного університету культури і мистецтв (протокол № 18 від 29.01.18 р.)
Журнал друкується на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу інформації (серія КВ № 23123-12963р від 25 січня 2018 року), виданого Міністерством юстиції України