Концептуальні основи розвитку спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»

Анотація

Цифрові трансформації суспільства передбачають трансформації в змістовому та структурному аспекті чинних спеціальностей. Структурні та змістові зміни в документно-інформаційній освіті, здійснюваній в Україні в межах спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», актуалізують виявлення основних концептів, які визначатимуть її функціонування, розвиток та подальші трансформації.

Метою дослідження є виявлення основних концептів розвитку спеціальності ІБАС, які у взаємозв’язку та взаємовпливі утворюють її цілісність як педагогічної системи і є передумовою її активного розвитку в змінюваних соціальних та техніко-технологічних умовах.

У дослідженні було використано сукупність загальнонаукових методів узагальнення, систематизації і прогнозування. Гіпотетико-дедуктивний метод дав змогу окреслити основні концепти функціонування й розвитку спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».

Висновки та обговорення. Концептуальні основи функціонування й розвитку спеціальності ІБАС базуються на таких положеннях:

– інноваційність освіти фахівців із документно-інформаційних комунікацій в Україні на сучасному етапі зумовлена розширенням поля документно-інформаційної діяльності, процесами її цифровізації, конвергентністю з іншими професійними напрямами діяльності й зазнає впливу цифрового ринку праці на професійне самовизначення молоді;

– теоретико-методологічні основи розробки змісту освіти для підготовки фахівця визначаються розвитком науково-педагогічних шкіл у закладах вищої освіти, здобутки яких є теоретичним підґрунтям змістового й методичного розвитку спеціальності та передумовою пропозицій нових актуальних ОПП;

– організаційно-педагогічні умови розвитку спеціальності мають розвиватись у напрямі пошуку активних форм професійно-орієнтованого навчання, приділенні особливої уваги виробничій практиці, а також врахуванні в освітньому процесі широкого застосування дистанційної форми навчання, яка потребує гнучкості освітнього середовища, застосування нових принципів розробки навчально-методичного забезпечення та адекватних форм взаємодії між викладачем і студентом, підвищення педагогічної майстерності викладачів.