Есе в художній публіцистиці: нові стильові конструкції

Оксана Гарачковська

doi:10.31866/2616-7948.10.2022.269831

Автор(и)

Оксана Гарачковська Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0001-8599-6430

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7948.10.2022.269831

Ключові слова:

есей, художня публіцистика, художньо-публіцистичні жанри, друковані ЗМІ, есеїстика, жанрологія

Анотація

У статті досліджено жанр есе в художній публіцистиці, розглянуто дефініцію та жанрові особливості. Жанр есе нині є одним із найпопулярніших художньо-публіцистичних жанрів. Однак, досі ще немає чіткої дефініції есе.

З’ясовано, що окремі зразки есе можуть бути представленими у формі стислих, лапідарних думок (почасти без літературної обробки, однак незрідка – у вигляді відшліфованих афоризмів) як результат духовного осмислення, тонкого спостереження й відчуття. Предметом аналізу в жанрі есе виступає весь світ, матеріал для роздумів автора може бути найрізноманітнішим (конкретна життєва обставина, газетна публікація, світлина, художній фільм, спектакль, виставка, інформаційне повідомлення тощо), вибір сюжету залежить винятково від автора, і завдання твору. Як особлива комунікативна стратегія у друкованих ЗМІ, есеїзм перебуває на межі перетину двох протилежних тенденцій у сучасній українській публіцистиці: схильності до знеособлення журналістських матеріалів та інтересу до індивідуального унікального досвіду (публіцистика думок).

Зроблено висновок про те, що жанр есе сьогодні є проявом нових тенденцій в українській художній публіцистиці. Актуалізація вивчення текстів такого типу значно розширює усталені жанрові конструкції в журналістиці. Прикметними особливостями есе як жанру художньої публіцистики є наявність у творах, що його ідентифікують, конкретної теми, котра почасти вирішується в серії текстів; особистісний характер рецепції ключової проблеми та її осмислення; розповідь від першої особи; тонко переплетений жанровий мікст мемуару, рецензії, біографії, філософського роздуму; довільна композиція та обсяг; спонтанність і невимушеність нарації; активне використання зображувально-виражальних засобів (тропів і стилістичних фігур). Стиль есе відрізняється образністю, афористичністю, парадоксальністю. Емоційно-експресивна забарвленість есе сприяє популяризації творів цього жанру серед широкого кола читачів і насамперед покращує рецепцію та аналіз оприлюднених текстів. Жанр есе може слугувати своєрідним культурним маркером для збірного портрета сучасного українського інтелектуала.

Біографія автора

Оксана Гарачковська, Київський національний університет культури і мистецтв

Доктор філологічних наук, професор

Посилання

Balaklytskyi, M. A. (2007). Ese yak khudozhno-publitsystychnyi zhanr: Metod. materialy dlia stud. zi spets. «Zhurnalistyka». Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina.

Bovsunivska T. V. (2008). Osnovy teorii literaturnykh zhanriv: [monohrafiia]. Kyiv: VPTs «Kyivskyi un-t».

Harachkovska, O. O. (2019). Zhanry zhurnalistyky v systemi drukovanykh ZMI[Genres of Journalism in the System of Print Media]. KNUKiM Publishing [in Ukrainian].

Literaturoznavcha entsyklopediia (2007): U 2 t. T. 1. Avt.-uklad. Yu. I. Kovaliv. Kyiv: VTs «Akademiia».

Silman K. V. (2019). Esei yak zhanr na peretyni literatury ta zhurnalistyky: dys.…kand. filoloh. nauk za spets. 10.01.01. Chornomorskyi nats. un-t im. Petra Mohyly. Mykolaiv.

Tymoshyk, M. S. (2010). Knyha dlia avtora, redaktora, vydavtsia [A Book for the Author, Editor, Publisher]. Nasha kultura [in Ukrainian].

Ukrainska literaturna entsyklopediia (1990): V 5 t. – T. 2. D-K [vidp. red. I. O. Dzeverin ta in.] Kyiv: Holovna redaktsiia ukr. rad. entsyklopedii im. M. P. Bazhana.

Shevchenko T. (2019). Eseistyka ukrainskykh pysmennykiv yak fenomen literatury kintsia KhKh – pochatku KhKhI st.: [monohrafiia]. Kyiv: Vyd. dim Dmytra Buraho.

Epshtein M. Esse ob Esse. URL: http://www.emopy.edu/INTELNET/esse_esse.html

Priestley John. Essays of five decades. Selected and with a pref. by Susan Cooper / John Priestley. – London: Heinemann, 1969. 310 p.