Феномен культурної спадщини та її місце в сучасних міжнародних відносинах

Автор(и)

  • Мирослава Поплавська Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0003-3765-1686

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7948.10.2022.269650

Ключові слова:

культурна спадщина, міжнародні відносини, ЮНЕСКО, культура, культурна дипломатія, «м’яка сила»

Анотація

Мета статті – виявити місце та роль культурної спадщини в міжнародних відносинах на сучасному етапі розвитку соціокультурного простору, а також розглянути основні тенденції збереження та поширення всесвітньої культурної спадщини на міжнародному рівні. Методологія дослідження. Методологічною основою є міждисциплінарний підхід, який передбачає використання загальнонаукових методів пізнання, а також спеціальних (культурологічних, історичних, політологічних) методів до аналізу об’єкта дослідження. Застосовано системно-структурний метод для теоретичного розуміння видів всесвітньої культурної спадщини; порівняльно-історичний метод, який дозволяє відстежити трансформації місця і ролі всесвітньої культурної спадщини в контексті еволюції інформаційно-комунікаційних технологій, міжнародних відносин як міжкультурної діяльності та ін. Наукова новизна. Досліджено місце і значення всесвітньої культурної спадщини в міжнародних відносинах, зокрема у контексті її взаємозв’язку з дипломатією, в історичній ретроспективі і на сучасному етапі, на початку третього десятиліття ХХІ ст.; проаналізовано концепцію «м’якої сили» в контексті збереження та поширення культурної спадщини на міжнародному рівні; розглянуто сучасні перспективні напрямки і тенденції збереження всесвітньої культурної спадщини та ін. Висновки. Популяризація об’єктів культурної спадщини здатна позитивно вплинути на імідж держави на міжнародній арені, стати підтвердженням активної участі в процесі збереження світової спадщини.

Наприкінці 2010-х – на початку 2020-х рр. культурна спадщина посіла нове місце в системі міжнародних відносин, що пов’язано зі зростанням рівня включення культурного спадку в інші області міжнародного дискурсу (завдяки діям соціальних мереж та ЗМІ) та зростанням економічної і політичної могутності, якою користуються на міжнародній арені країни, курс розвитку яких спрямований на збереження природи. Культурний спадок стає більш важливим учасником багатобічних діалогів і, як таке, є частиною розширення дій в межах міжнародних відносин.

Біографія автора

Мирослава Поплавська, Київський національний університет культури і мистецтв

Кандидат юридичних наук, доцент

Посилання

Volianiuk, O. (2018). Rol mizhnarodnoi spilnoty u zberezhenni politykokulturnykh tsinnostei [The role of the international community in preserving political and cultural values]. Naukovi zapysky, 3–4 (83–84), 97–107 [in Ukrainian].

Konventsiia pro okhoronu vsesvitnoi kulturnoi i pryrodnoi spadshchyny [Convention on the Protection of World Cultural and Natural Heritage]. Verkhovna Rada Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_089#Text [in Ukrainian].

Kopiievska. O. R. (2006). Vsesvitnia kulturna spadshchyna: rehuliuvannia mizhnarodnym pravom [World cultural heritage: regulation by international law]. Derzhava i pravo, 33, 25–30 [in Ukrainian].

Kot, S. I. (2008). Kulturna spadshchyna [Cultural heritage]. Entsyklopediia istorii Ukrainy: T. 5: Kon – Kiu / Redkol.: V. A. Smolii (holova) ta in. NAN Ukrainy. Instytut istorii Ukrainy. Kyiv: V-vo «Naukova dumka». 568 p. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kulturna_Spadschina [in Ukrainian].

Lytovchenko, V. V. (2014). Zberezhennia i okhorona kulturnoi spadshchyny v suchasnii Ukraini: vnutrishni i zovnishni aspekty [Preservation and protection of cultural heritage in modern Ukraine: internal and external aspects]. Mizhnarodnyi naukovyi visnyk International Scientific Herald, 8(27), 361–368 [in Ukrainian].

Malimon, V. I. (2011). Kulturna polityka derzhavy yak chynnyk reformuvannia suspilstva [Cultural policy of the state as a factor in reforming society]. Thesis. Nats. akad. derzh. upravlinnia Ukrainy pry Prezydenti. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].

Prykhodko, L. F. (2019). Zberezhennia tsyfrovoi kulturnoi spadshchyny – imperatyv KhKhI stolittia (za dokumentamy YuNESKO i Yevropeiskoho Soiuzu) [Preservation of digital cultural heritage is an imperative of the 21st century (according to UNESCO and European Union documents)]. Arkhivy Ukrainy, 2(319), 67–92 [in Ukrainian].

Savon, K. V. (2020). Vplyv polityky «Miakoi syly» na imidzh derzhavy [The impact of the «Soft Power» policy on the image of the state]. Aktualni problemy polityky, 66, 112–117 [in Ukrainian].

Sviatkovska, Yu. Yu. (2017). «Miaka sya» yak instrument zovnishnoi polityky derzhavy [«Soft sia» as a tool of the state’s foreign policy]. Naukovi pratsi. Politolohiia, 285, 83–87 [in Ukrainian].

Almeida, C. (1998). Ferreira de. Patrimônio. O seu entendimento e a sua gestão. Porto: EdiçõesEtnos [in Portuguese].

da Costa, K. L. (2021). The Demand for Restitution of Cultural Heritage Through Relations Between Africa and Europe. In: Christofoletti R., Botelho M. L. (ed.). International Relations and Heritage. Patchwork in Times of Plurality. Springer Nature Switzerland AG. рр. 229–242 [in English].

Martins, G. (2020). Patrimônio cultural: realidade viva. Lisboa: Fundação FranciscoManuel dos Santos. [in Portuguese].

Nye, J. S. (1990). Bound to lead: the changing nature of American power. New York [in English].

Olender, M. (2021). «The Abyss of History is Deep Enough to Hold Us All» The Beginnings of the 1931 Athens Charter and the Proposition of the Notion of World Heritage. In: Christofoletti R., Botelho M. L. (ed.). International Relations and Heritage. Patchwork in Times of Plurality. Springer Nature Switzerland AG. рр. 129–150 [in English].

Rubio-Tamayo, J. L., Gertrudix, M., Gómez, H. (2021). Digital Culture and Digital Media as Heritage: Innovative Approaches in Interaction with Information and Scientific Communication in the Era of Massive Data and Immersive Interactive Technologies. New Contexts in International Relationships. In: Christofoletti R., Botelho M. L. (ed.). International Relations and Heritage. Patchwork in Times of Plurality. Springer Nature Switzerland AG. рр. 101–113 [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-01

Як цитувати

Поплавська, М. (2022). Феномен культурної спадщини та її місце в сучасних міжнародних відносинах. Український інформаційний простір, (2(10), 43–53. https://doi.org/10.31866/2616-7948.10.2022.269650

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ