Феномен культурної спадщини та її місце в сучасних міжнародних відносинах
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7948.10.2022.269650Ключові слова:
культурна спадщина, міжнародні відносини, ЮНЕСКО, культура, культурна дипломатія, «м’яка сила»Анотація
Мета статті – виявити місце та роль культурної спадщини в міжнародних відносинах на сучасному етапі розвитку соціокультурного простору, а також розглянути основні тенденції збереження та поширення всесвітньої культурної спадщини на міжнародному рівні. Методологія дослідження. Методологічною основою є міждисциплінарний підхід, який передбачає використання загальнонаукових методів пізнання, а також спеціальних (культурологічних, історичних, політологічних) методів до аналізу об’єкта дослідження. Застосовано системно-структурний метод для теоретичного розуміння видів всесвітньої культурної спадщини; порівняльно-історичний метод, який дозволяє відстежити трансформації місця і ролі всесвітньої культурної спадщини в контексті еволюції інформаційно-комунікаційних технологій, міжнародних відносин як міжкультурної діяльності та ін. Наукова новизна. Досліджено місце і значення всесвітньої культурної спадщини в міжнародних відносинах, зокрема у контексті її взаємозв’язку з дипломатією, в історичній ретроспективі і на сучасному етапі, на початку третього десятиліття ХХІ ст.; проаналізовано концепцію «м’якої сили» в контексті збереження та поширення культурної спадщини на міжнародному рівні; розглянуто сучасні перспективні напрямки і тенденції збереження всесвітньої культурної спадщини та ін. Висновки. Популяризація об’єктів культурної спадщини здатна позитивно вплинути на імідж держави на міжнародній арені, стати підтвердженням активної участі в процесі збереження світової спадщини.
Наприкінці 2010-х – на початку 2020-х рр. культурна спадщина посіла нове місце в системі міжнародних відносин, що пов’язано зі зростанням рівня включення культурного спадку в інші області міжнародного дискурсу (завдяки діям соціальних мереж та ЗМІ) та зростанням економічної і політичної могутності, якою користуються на міжнародній арені країни, курс розвитку яких спрямований на збереження природи. Культурний спадок стає більш важливим учасником багатобічних діалогів і, як таке, є частиною розширення дій в межах міжнародних відносин.
Посилання
Volianiuk, O. (2018). Rol mizhnarodnoi spilnoty u zberezhenni politykokulturnykh tsinnostei [The role of the international community in preserving political and cultural values]. Naukovi zapysky, 3–4 (83–84), 97–107 [in Ukrainian].
Konventsiia pro okhoronu vsesvitnoi kulturnoi i pryrodnoi spadshchyny [Convention on the Protection of World Cultural and Natural Heritage]. Verkhovna Rada Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_089#Text [in Ukrainian].
Kopiievska. O. R. (2006). Vsesvitnia kulturna spadshchyna: rehuliuvannia mizhnarodnym pravom [World cultural heritage: regulation by international law]. Derzhava i pravo, 33, 25–30 [in Ukrainian].
Kot, S. I. (2008). Kulturna spadshchyna [Cultural heritage]. Entsyklopediia istorii Ukrainy: T. 5: Kon – Kiu / Redkol.: V. A. Smolii (holova) ta in. NAN Ukrainy. Instytut istorii Ukrainy. Kyiv: V-vo «Naukova dumka». 568 p. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kulturna_Spadschina [in Ukrainian].
Lytovchenko, V. V. (2014). Zberezhennia i okhorona kulturnoi spadshchyny v suchasnii Ukraini: vnutrishni i zovnishni aspekty [Preservation and protection of cultural heritage in modern Ukraine: internal and external aspects]. Mizhnarodnyi naukovyi visnyk International Scientific Herald, 8(27), 361–368 [in Ukrainian].
Malimon, V. I. (2011). Kulturna polityka derzhavy yak chynnyk reformuvannia suspilstva [Cultural policy of the state as a factor in reforming society]. Thesis. Nats. akad. derzh. upravlinnia Ukrainy pry Prezydenti. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].
Prykhodko, L. F. (2019). Zberezhennia tsyfrovoi kulturnoi spadshchyny – imperatyv KhKhI stolittia (za dokumentamy YuNESKO i Yevropeiskoho Soiuzu) [Preservation of digital cultural heritage is an imperative of the 21st century (according to UNESCO and European Union documents)]. Arkhivy Ukrainy, 2(319), 67–92 [in Ukrainian].
Savon, K. V. (2020). Vplyv polityky «Miakoi syly» na imidzh derzhavy [The impact of the «Soft Power» policy on the image of the state]. Aktualni problemy polityky, 66, 112–117 [in Ukrainian].
Sviatkovska, Yu. Yu. (2017). «Miaka sya» yak instrument zovnishnoi polityky derzhavy [«Soft sia» as a tool of the state’s foreign policy]. Naukovi pratsi. Politolohiia, 285, 83–87 [in Ukrainian].
Almeida, C. (1998). Ferreira de. Patrimônio. O seu entendimento e a sua gestão. Porto: EdiçõesEtnos [in Portuguese].
da Costa, K. L. (2021). The Demand for Restitution of Cultural Heritage Through Relations Between Africa and Europe. In: Christofoletti R., Botelho M. L. (ed.). International Relations and Heritage. Patchwork in Times of Plurality. Springer Nature Switzerland AG. рр. 229–242 [in English].
Martins, G. (2020). Patrimônio cultural: realidade viva. Lisboa: Fundação FranciscoManuel dos Santos. [in Portuguese].
Nye, J. S. (1990). Bound to lead: the changing nature of American power. New York [in English].
Olender, M. (2021). «The Abyss of History is Deep Enough to Hold Us All» The Beginnings of the 1931 Athens Charter and the Proposition of the Notion of World Heritage. In: Christofoletti R., Botelho M. L. (ed.). International Relations and Heritage. Patchwork in Times of Plurality. Springer Nature Switzerland AG. рр. 129–150 [in English].
Rubio-Tamayo, J. L., Gertrudix, M., Gómez, H. (2021). Digital Culture and Digital Media as Heritage: Innovative Approaches in Interaction with Information and Scientific Communication in the Era of Massive Data and Immersive Interactive Technologies. New Contexts in International Relationships. In: Christofoletti R., Botelho M. L. (ed.). International Relations and Heritage. Patchwork in Times of Plurality. Springer Nature Switzerland AG. рр. 101–113 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Мирослава Поплавська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
The authors retain copyrights to the work and at the same time grant the journal the right to first publish it under the terms of the Creative Commons Attribution License, which allows other persons to freely distribute the published work with a mandatory reference to its authors and its first publication.
The journal allows the author(s) to hold the copyright without restrictions and to retain publishing rights without restrictions.
The author of the published article has the right to distribute information about it and to post references to work in the electronic repository of the institution.
