Типові гендерні образи літніх людей в українських серіалах

Анотація

Зазвичай, чоловіки та жінки поважного віку не показані активними учасниками різних соціальних подій, а є пасивними персонажами. Водночас, слід розуміти, що літні люди колись були молодими, а, отже, – могли бути більш включеними у медійний простір. Особливості змін у медійній репрезентації гендерних образів молодих і дорослих людей у літніх людей досі ґрунтовно не вивчені, що зумовлює актуальність дослідження.

Метою дослідження є визначення особливостей типових гендерних образів літніх людей в українських серіалах.

Методи дослідження: теоретичне обґрунтування вікових змін у типових гендерно-стереотипних образах; дискурс-аналіз жіночих та чоловічих образів літніх людей-персонажів серіалів. Також були використані методи синтезу, індукції та дедукції.

Результати дослідження показали, що вагомим фактором у тому, як літні люди сприймають старість, можуть бути медійні образи, із якими вони себе порівнюють. Засновані на стереотипах, медійні образи літніх людей або не мають нічого спільного із справжнім життям, або вказують на ті особливості, про які люди похилого віку не хотіли б згадувати (погіршення здоров’я, негативні зміни у способі життя, вимушена відмова від певних занять тощо).

Медійні образи, що ґрунтуються на стереотипах, зазвичай звертаються до емоцій, а не до раціонального. Разом з тим, типові образи літніх людей, як правило, з’являються у медіа для того, щоб служити контрастом для молодих людей і у той чи той спосіб допомагати розкриватися їм перед реципієнтом. За невеликим винятком, вони є не самостійними, а невіддільними від медійної ситуації. Іншим сценарієм у медіа є ігнорування або заперечення старості як соціально-економічного і тілесного стану. Соціокультурні стандарти диктують аудиторії, за яких умов бути літньою людиною допустимо, а за яких – ні. За великим рахунком, серед типових гендерних образів літніх людей складно знайти позитивний образ літньої людини, яка не відповідала б цим вимогам.