Українське книговидання Буковини кінця ХІХ – початку ХХ ст.: організаційний та тематичний аспекти
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233884Ключові слова:
історія друку, буковинське книговидання, видавнича програма, серійні видання, ЧернівціАнотація
В основі статті – аналіз українського книговидання кінця ХІХ – початку XX ст. у контексті просвітницьких процесів Буковини, а також визначення ролі різних громадських організацій та товариств у становленні національного книгодрукування; окреслення типових рис видавничої справи краю; загальна тематико-видова характеристика тогочасного друку.
Видавничий спадок цього періоду досі залишається маловивченим. Комплексними є лише декілька досліджень різнонаціональної преси. Щодо українського друку, то маємо окремі книгознавчі статті початку XX ст., радянських часів (які через ідеологію не були повними), а також періоду незалежності. Проте науковці часто аналізували його через призму історії чи літератури, опускаючи власне видавничі аспекти.
В історії розвитку краю у контексті австрійської приналежності виділяють два знакові періоди: Австрійський (1775–1867 рр.) та Австро-Угорський (1867–1918 рр.). Із погляду видавничої справи акцентовано увагу на другому, оскільки найбільший її розвиток припадає на 1885–1912 рр., що аргументується активізацією просвітницького руху різноманітних товариств та читалень. Найактивніші з них – «Руська Бесіда», «Руська Рада», «Союз», «Руська Школа» («Українська Школа»), «Союз руських хліборобських спілок на Буковині «Селянська Каса»» тощо. Характерною особливістю їхньої діяльності було створення мережі власних читалень, видавництв та друкарень, випуск друкованої продукції національною мовою. Видання цих організацій і стали об’єктом цього дослідження: як окремі друки, так і цілі серії, популярні упродовж багатьох років. Найвідоміші серії – «Народна бібліотека», «Спілкова бібліотека», «Бібліотека суспільних наук», «Світова бібліотека», «Бібліотека для молоді», «Крейцарова бібліотека», «Діточа бібліотека».
Джерельну базу дослідження становлять архівні матеріали, періодичні видання, спогади учасників національних рухів, тогочасних та сучасних дослідників історії преси Буковини та друку загалом.
Посилання
Chomu tsyhany svoiei tserkvy ne maiut [Why Gypsies do Not Have Their Own Church]. (1909). (Pt. 3). Chernivtsi [in Ukrainian].
Dmytriv, Ye. (1909). Iliustrovana istoryia Prosvitnoho tovarystva Ruska Besida v Chernivtsiakh (1869–1909) [The History of the Ruska Besida Educational Society in Chernivtsi (1869–1909) is Illustrated]. Ruska Rada [in Ukrainian].
Dobrzhanskyi, O. (1999). Natsionalnyi rukh ukraintsiv Bukovyny druhoi polovyny XIX – pochatku XX stolittia [The National Movement of Ukrainians in Bukovina in the Second Half of the XIX – Early XX Century]. Zoloti lytavry [in Ukrainian].
Dobrzhanskyi, O. (2010). Kulturno-osvitni tovarystva i ukrainske natsionalne vidrodzhennia na Bukovyni (druha polovyna XIX – pochatok XX stolittia) [Cultural and Educational Societies and the Ukrainian National Revival in Bukovyna (Second Half of the XIX – Beginning of the XX Century)]. Ukraine: Cultural Heritage, National Identity, Statehood, 19, 507–510 [in Ukrainian].
Horkyi, M. (1903). Mishchany: stseny v domi Bezsiemionova [Burghers: Scenes in Bezsemyonov’s House] (M. Poltavka, Trans.). Sich; Ruska Rada [in Ukrainian].
Mikhaela, O. (2005). Diialnist rumunskykh osvitnikh tovarystv Bukovyny «Rumunska shkola» ta «Ob’iednannia rumunskykh vchyteliv Bukovyny» (druha polovyna XIX – pochatok XX stolittia) [Activities of the Romanian Educational Societies of Bukovina «Romanian School» and «Association of Romanian Teachers of Bukovina» (Second Half of the XIX – Beginning of the XX Century)]. Pytannia istorii Bukovyny, 224–231 [in Ukrainian].
Nozhak, O. Z. (2010). «My derzhaty sia mem davnoi programy…” (seriini vydannia v Chernivtsiakh naprykintsi XIX – pochatku XX stolittia) [«We Stick to the Meme of the Ancient Program» (Serial Editions in Chernivtsi in the Late XIX – Early XX Century)]. Scientific Notes of the Institute of Journalism, 40, 159–165 [in Ukrainian].
Pravoslavnyi kalendar na prestupnyi rik 1912 [Orthodox Calendar for the Criminal Year 1912]. (1911). Chernivtsi [in Ukrainian].
Sholohon, L. (2000). Vydavnycha diialnist tovarystva «Ukrainska shkola» v Chernivtsiakh (1887–1914) [Publishing Activity of the Ukrainian School Society in Chernivtsi (1887–1914)]. History journal of Yurii Fedkovych Chernivtsi University: History Sciences, 96–97, 161–171 [in Ukrainian].
Simovych, V. (1994). Do vydannia pershoho zbirnyka Cheremshynynykh novel «Karby» (Spomyny redaktora) [Before the Publication of the First Collection of Cheremshina’s Short Stories «Karby» (Memoirs of an Editor)]. Bukovynskyi zhurnal, 4, 149–153 [in Ukrainian].
Statut «Ruskoi Besidy» [Charter of the «Russian Conversation»]. (1869). (Fund 3 Bukovynska kraiova uprava, Inventory 4, File 1949). State Archive of Chernivtsi region, Chernivtsi [in Ukrainian].
Statut dlia filii tovarystva «Ruska Shkola» [Charter for Branches of the Company «Russian School»]. (1900). (Fund 3 Bukovynska kraiova uprava, Inventory 4, File 3965). State Archive of Chernivtsi region, Chernivtsi [in Ukrainian].
Tovarystva na Bukovyni [Societies in Bukovina]. (1903). Bukovyna: chasopys politychna I naukova dlia naroda ruskoho, 135, 1–2 [in Ukrainian].
Veretelnyk, A. (Ed.). (1911). Nevolnyk: Poema Tarasa Shevchenka (z portretom poeta) [Slave: A Poem by Taras Shevchenko (with a Portrait of the Poet)]. Ruska Rada [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Тарас Гринівський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
The authors retain copyrights to the work and at the same time grant the journal the right to first publish it under the terms of the Creative Commons Attribution License, which allows other persons to freely distribute the published work with a mandatory reference to its authors and its first publication.
The journal allows the author(s) to hold the copyright without restrictions and to retain publishing rights without restrictions.
The author of the published article has the right to distribute information about it and to post references to work in the electronic repository of the institution.