DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7948.2(6).2020.219803

«Журналіст мусить бути бійцем, а не лакеєм»: принцип публіциста шістдесятника Матвія Шестопала

Mykhailo Skoryk

Анотація


Останніми роками патріотичне ім’я декана факультету журналістики (1955–1957 рр.), кандидата філологічних наук, доцента Шестопала Матвія Михайловича, нарешті, гідно постало в літературному й науковому обігу, хоча ще потребує фахових досліджень. Нарешті, він обґрунтовано постав у образі «фундатора журналістської освіти» за висловом його вихованців (Прокопенко, 2008, с. 257), коли робив свій внесок у формування українського наукового журналістикознавства в добу хрущовської «відлиги».

Шестопал перший і єдиний, хто залучив до пізнання і вивчення українськими студентами основ західної журналістики, коли заснував програму спеціального лекційного курсу з історії зарубіжної журналістики, який офіційно іменувався як буржуазна, комуністична та робітнича преса. Зрозуміло, що без «усталених інтерпретацій та ідеологем реакційної, буржуазної і прогресивної, комуністичної» (Прокопенко, 2008, с. 257) тоді годі було сподіватися обійтися викладачеві ідеологічного, тобто партійного факультету.

У цій ситуації не лише студенти, а й викладачі підпадали під відповідний нагляд «правоПохоронних» органів та їхніх «помічників-інформаторів, сексотів-освєдомітєлєй» із факультетського середовища, щоби фіксувати, що думають, що говорять і до чого схиляються у своїх діях і вчинках слухачі та їхні наставники.

Якраз за такими комунорадянськими ідеологічними лекалами формувався відновлений у 1953 р. факультет журналістики, де набували партійного освячення всі фахові предмети у світлі «історичних» рішень з’їздів, пленумів, конференцій ЦК КПРС. Варто нагадати, що з 20-х років минулого сторіччя вже був факультет журналістики Комуністичного університету імені Артема. На початку 30-х перетворився в Український комуністичний інститут журналістики (УКІЖ) – спеціальний вищий навчальний заклад у Харкові. Там водночас існував і газетний технікум, де готували працівників «низової» преси.

То був час зародження і становлення українського шістдесятництва – 60-ті роки минулого століття. І Шестопал виявився його провісником із усвідомленим визначенням «Журналіст мусить бути бійцем, а не лакеєм».

Ключові слова


фундатор; факультет журналістики; принципи журналізму; компартійне журналістикознавство; хрущовська відлига; шістдесятництво; Еренбург; Рубан; Шестопал

Повний текст:

PDF

Посилання


Erenburg, І. (1990). Lyudi, gody, zhizn [People, years, life] (Vol. 2). Sovetskiy pisatel [in Russian].

Kolesnyk, S. (2008). Postat na nyvi ukrainstva [A figure in the field of Ukrainians]. Naukovi chytannia Instytutu zhurnalistyky, 13, 85–93 [in Ukrainian].

Oliinyk, B. (2008). Pam’iataimo! [Remember!]. Naukovi chytannia Instytutu zhurnalistyky, 13, 57–58 [in Ukrainian].

Prokopenko, M. (2008). «Chomu, vlasne, Shestopal?» [«Why, actually, Shestopal?»]. Naukovi chytannia Instytutu zhurnalistyky, 13, 255–259 [in Ukrainian].

Shevelov, Yu. (2001). «Ia, meni, mene… (i dovkruhy)». Spohady [«I, me, me… (and around).» Memoirs] (Vol. 1). M. P. Kots Publishing House [in Ukrainian].

Skoryk, M. (2012). Vesna. Khronika ukrainskoho sprotyvu [Spring. Chronicle of the Ukrainian resistance]. Ukrainskyi priorytet [in Ukrainian].

Skoryk, M. (2017). Kompartiina inkvizytsiia. Nevidoma spadshchyna Matviia Shestopala [Communist Inquisition. The legacy of Matviy Shestopal is unknown]. KYT [in Ukrainian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2020 Mykhailo Skoryk

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.


© Copyright    |   Керівництва для авторів   |   Редакційна політика   |   Редакційний штат   |   Контакти   |