DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7948.1(5).2020.206043

Соціальні мережі як культурно‑просвітницький ресурс

Михайло Поплавський

Анотація


Автором статті виявлені сутність і потенціал віртуальних соціальних мереж як культурно-просвітницького ресурсу. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні загальнонаукових методів системного аналізу (аналіз, синтез, проблематизація, абстрагування), теорії соціальних мереж; метод логічної реконструкції використовувався при з’ясуванні сутності основних властивостей соціальних мереж та їх функціонування в сучасності.
Наукова новизна дослідження полягає в осмисленні соціальних мереж в новому контексті: не лише як інформаційного поля, на якому здійснюються процеси самопрезентації та самоідентифікації користувача і формується його Я-Образ, а й як культурно-просвітницького ресурсу, дієвого інструменту для виховання студентської молоді, коригування її ціннісних орієнтацій, розвитку самосвідомості і професійного самовдосконалення.
Звернено увагу на специфічні культуру та активність у віртуальних соціальних мережах, які впливають на людину не менше, ніж соціальні мережі в житті. Наголошено, що, крім виконання комунікативної функції і володіння великим набором інструментів для самопрезентації особистості, отримання визнання і поваги, віртуальні соціальні мережі придатні й для реалізації культурних і культурно-просвітницьких проєктів. Успіх останніх залежить від глибокого й якісного моніторингу запитів і цінностей студентів, їхнього внутрішнього світу, кола інтересів, світоглядної позиції тощо.
Впровадження у виховну роботу культурно-просвітницьких ресурсів, збагачених духовно-моральним змістом, покликані орієнтувати студентство на користування ресурсами мережі, що відповідають потребам і запитам високоосвіченої шляхетної людини. Це має стати початковим етапом у відмові від ресурсів, які пропагують шкідливі звички, жорстокість, несмак і нівелюють загальнолюдські духовні цінності. Висловлене сподівання, що надалі розвиток віртуальних соціальних мереж піде шляхом зростання інтенсивності інтелектуальної взаємодії, з’являться нові соціальні та культурні якості спільнот і вони стануть універсальною формою для одночасного вирішення всіх напрямків виховної та культурно-просвітницької роботи.


Ключові слова


віртуальні соціальні мережі; інтернет; міжособистісна комунікація; виховання студентської молоді

Повний текст:

PDF (English) PDF

Посилання


Bell, D. (1999). Griadushchee postindustrialnoe obshchestvo [The upcoming post-industrial society]. Akademiia [in Russian].

Bondarenko, C. B. (2004). Sotcialnaia struktura virtualnykh setevykh soobshchestv [The social structure of virtual network communities]. (Abstract of DSc Dissertation). Rostov State University, Rostov-on-Don [in Russian].

Boyd, D. M., & Ellison, N. B. (2008). Social Network Sites: Definition, History, and Scholarship. Journal of Computer-Mediated Communication, 13, 210–230 [in English].

Castells, M. (2000). Informatcionnaia epokha: ekonomika, obshchestvo i kultura [The Information Age: Economics, Society, and Culture] (O. I. Shkaratan, Trans.). Higher School of Economics [in Russian].

Eco, U. (2007). Polnyi nazad [Full back] (E. Kostiukovich, Trans.). Eksmo [in Russian].

Galbraith, J. (2004). Novoe industrialnoe obshchestvo [New industrial society]. ACT [in Russian].

Kennedy, M., & Sakaguchi, T. (2009). Trust in Social Networking: Definitions from a Global, Cultural Viewpoint. In C. Romm- Livermore, & K. Setzekorn (Eds.), Social Networking Communities and E-Dating Services: Concepts and Implications (рp. 225–238). IGI Global [in English].

Khoisling, R. (2003). Sotcialnye protcessy kak setevye igry. Sotciologicheskie esse po osnovnym aspektam setevoi teorii [Social processes as network games. Sociological essays on the main aspects of network theory]. Logos-Altera [in Russian].

Law, J. (2006). Obekty i prostranstva [Objects and spaces]. In V. Vakhshtain (Ed.), Sotciologiia veshchei [The Sociology of Things] (pp. 223–243). Territoriia budushchego [in Russian].

Lazarsfeld, P. (1993). On social research and its language. The University of Chicago Press [in English].

Masuda, E. (1991). Informatcionnoe obshchestvo kak postindustrialnoe obshchestvo [The information society as a post-industrial society]. Nauka [in Russian].

McLuhan, M. (2003). Ponimanie Media. Vneshnie rasshireniia cheloveka [Understanding Media. External extensions of man]. Kanon-Press-Tc [in Russian].

Moreno, J. L. (2004). Sotciometriia: Eksperimentalnyi metod i nauka ob obshchestve [Sociometry: An experimental method and the science of society]. Akademicheskii Proekt [in Russian].

Naipopuliarnishi sotsialni merezhi svitu (2019) ta reitynh Ukrainy. Dumaly yikh 5? [The most popular social networks in the world (2019) and the rating of Ukraine. Thought 5 of them?]. (2019, July 15). FutureNow. https://futurenow.com.ua/21-najpopulyarnishyh-sotsialnyh-merezh-svitu-ta-rejtyng-ukrayiny/|FutureNow [in Ukrainian].

Neisbitt, J., & Aburdene, P. (1992). Chto nas zhdet v 90-e gody. Megatendentcii — 2000 [What awaits us in the 90s. Megatrends — 2000]. Respublika [in Russian].

Nesterenko, H. O., & Tyshkova, O. V. (2011). Suchasni sotsialni merezhi yak instrument neformalnoi osvity [Modern social networks as a tool of non-formal education]. Hileya, 49, 451–458 [in Ukrainian].

Onyshchenko, O. S., Horovyi, V. M., Popyk, V. I., Polovynchak, Yu. M., Hranchak, T. Yu., Chupryna, L. A., Matviichuk, A. V., Riabokin, O. D., Vitushko, N. S., Ivanova, N. H., Koshelieva, T. F., & Kulyk, Ye. A. (2013). Sotsialni merezhi yak chynnyk rozvytku hromadianskoho suspilstva [Social networks as a factor in the development of civil society] [Monograph]. National Library of Ukraine named after V. I. Vernadsky [in Ukrainian].

Orlov, O. V. (2013). Sotsialni merezhi yak suchasne seredovyshche navchannia derzhavnykh sluzhbovtsiv [Social networks as a modern training environment for civil servants]. State Formation, 1. http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2013–1/doc/3/02.pdf [in Ukrainian].

Osadchyi, V. V. (2012). Sotsialni internet-merezhi yak zasib dystantsiinoho navchannia [Social Internet networks as a means of distance learning]. Bulletin of postgraduate education, 7, 167–173 [in Ukrainian].

Radchenko, M. V. (2014). Osvitnii potentsial sotsialnykh merezh yak skladovoi informatsiino-osvitnoho seredovyshcha [Educational potential of social networks as a component of information and educational environment]. https://www.sworld.com.ua/konfer35/726.pdf [in Ukrainian].

Radcliffe-Brown, A. R. (2001). Struktura i funktcii v primitivnom obshchestve. Ocherki i lektcii [Structure and Function in Primitive Society] (O. Iu. Artemova, Trans.). Vostochnaia literatura [in Russian].

Rheingold, H. (1993). The Virtual Community: Homesteading on the Electronic Frontier. Addison-Wesley Publishing Co [in English].

Rheingold, H. (2006). Umnaia tolpa: novaia sotcialnaia revoliutciia [Smart crowd: a new social revolution] (A. Garkavyi, Trans.). GRAND; Fair-press [in Russian].

Rozhkova, Zh. (2019, November 13). Statistika po Instagram, kotoruiu nuzhno znat k 2020 godu [Instagram statistics you need to know by 2020]. Likeni.RU. https://www.likeni.ru/analytics/statistika-po-instagram-kotoruyu-nuzhno-znat-k-2020-godu/ [in Russian].

Savchuk, O. V. (2012). Dynamika tsinnisnykh oriientatsii ukrainskoi molodi [Dynamics of value orientations of Ukrainian youth]. Actual problems of sociology, psychology, pedagogy, 16, 60–67 [in Ukrainian].

Savytska, L. (2016). Vykorystannia sotsialnykh merezh dlia populiaryzatsii informatsiinykh resursiv bibliotek [Use of social networks to promote library information resources]. Academic Papers of Vernadsky National Library of Ukraine, 44, 54–61 [in Ukrainian].

Scoble, R., & Israel, Sh. (2006). Naked Conversations: How Blogs are Changing the Way Businesses Talk with Customers. John Wiley [in English].

Semen, N., & Kazimova, Yu. (2019). Sotsialna merezha Instagram yak suchasna platforma populiaryzatsii zhurnalistskoho kontentu [The social network Instagram as a modern platform for promoting journalistic content]. Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Journalistic sciences, 3, 95–98. https://doi.org/10.23939/sjs2019.01.095 [in Ukrainian].

Semenov, N. (2011). Vse o sotcialnykh setiakh. Vliianie na cheloveka [All about social networks. Human Impact]. Pt. 1. SECL Group. https://seclgroup.ru/article-vse-o-socialnyh-setjah-vlijanije-na-cheloveka.html [in Russian].

Shcherbina, V. N. (2001). Setevye soobshchestva v rakurse sotciologicheskogo analiza (opyt refleksii stanovleniia «kiberkommunikativnogo kontinuuma») [Network communities in the perspective of sociological analysis (the experience of the reflection of the formation of the «cyber-communicative continuum»)]. Berdyansk State Pedagogical University [in Russian].

Shipitcin, A. I. (2011). Fenomen sotcialnykh setei v sovremennoi kulture [The phenomenon of social networks in modern culture]. Ivzestia of the Volgograd State Pedagogical University, 3 (57), 36–40 [in Russian].

Skobl, R., & Izrael, Sh. (2007). Razgovor — dorozhe deneg. Kak blogging meniaet obshchenie biznesa i potrebitelei [A conversation is more expensive than money. How blogging is changing the way business and consumers communicate]. Piter [in Russian].

Stouner, T. (1986). Informatcionnoe bogatstvo: profil postindustrialnoi ekonomiki [Information wealth: a profile of the post-industrial economy]. In P. S. Gurevich (Ed.), Novaia tekhnokraticheskaia volna na Zapade [The New Technocratic Wave in the West] (pp. 392–409). Progress [in Russian].

Toffler, A. (2004). Tretia volna [Third wave]. ACT [in Russian].

Tolstikova, I. I. (2013). Kulturologiia kiberprostranstva: internet-obshchenie kak forma sotcialnogo vzaimodeistviia. In Internet i sovremennoe obshchestvo [Culturology of cyberspace: Internet communication as a form of social interaction. On the Internet and modern society], Proceedings of the XVI All-Russian Joint Conference (pp. 146–151). ITMO University.

Volynets, V. O. (2019). Virtualizatsiia kultury v dobu internet-tekhnolohii [Virtualization of culture in the age of Internet technologies]. (Abstract of PhD Dissertation). Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv [in Ukrainian].

Webster, F. (2004). Teorii informatcionnogo obshchestva [Theories of the Information Society]. Aspekt Press [in Russian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Белл, Д. (1999). Грядущее постиндустриальное общество. Академия.
Бондаренко, C. B. (2004). Социальная структура виртуальных сетевых сообществ. (Автореферат диссертации доктора социологических наук). Ростовский государственный университет, Ростов-на-Дону.
Волинець, В. О. (2019). Віртуалізація культури в добу інтернет-технологій. (Автореферат дисертації кандидата культурології). Київський національний університет культури і мистецтв, Київ.
Гэлбрейт, Дж. (2004). Новое индустриальное общество. ACT.
Кастельс, М. (2000). Информационная эпоха: экономика, общество и культура (О. И. Шкаратан, Пер.). Государственный университет «Высшая школа экономики».
Ло, Дж. (2006). Объекты и пространства. В В. Вахштайн (Ред.), Социология вещей (с. 223–243). Территория будущего.
Маклюэн, М. (2003). Понимание Медиа. Внешние расширения человека. Канон-Пресс-Ц.
Масуда, Е. (1991). Информационное общество как постиндустриальное общество. Наука.
Морено, Я. Л. (2004). Социометрия: Экспериментальный метод и наука об обществе. Академический Проект.
Найпопулярніші соціальні мережі світу (2019) та рейтинг України. Думали їх 5? (2019, 15 липня). FutureNow. Доступно: https://futurenow.com.ua/21-najpopulyarnishyh-sotsialnyh-merezh-svitu-ta-rejtyng-ukrayiny/ | FutureNow [Дата звернення 23 Січень 2020].
Нейсбитт, Дж., & Эбурдин, П. (1992). Что нас ждет в 90-е годы. Мегатенденции — 2000. Республика.
Нестеренко, Г. О., & Тишкова, О. В. (2011). Сучасні соціальні мережі як інструмент неформальної освіти. Гілея, 49, 451–458.
Онищенко, О. С., Горовий, В. М., Попик, В. І., Половинчак, Ю. М., Гранчак, Т. Ю., Чуприна, Л. А., Матвійчук, А. В., Рябокінь, О. Д., Вітушко, Н. С., Іванова, Н. Г., Кошелєва, Т. Ф., & Кулик, Є. А. (2013). Соціальні мережі як чинник розвитку громадянського суспільства [Монографія]. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.
Орлов, О. В. (2013). Соціальні мережі як сучасне середовище навчання державних службовців. Державне будівництво, 1 Доступно: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2013–1/doc/3/02.pdf [Дата звернення 09 Січень 2020].
Осадчий, В. В. (2012). Соціальні інтернет-мережі як засіб дистанційного навчання. Вісник післядипломної освіти, 7, 167–173.
Радченко, М. В. (2014). Освітній потенціал соціальних мереж як складової інформаційно-освітнього середовища. Доступно: https://www.sworld.com.ua/konfer35/726.pdf [Дата звернення 22 Січень 2020].
Рейнгольд, Г. (2006). Умная толпа: новая социальная революция (А. Гарькавый, Пер.). ГРАНД; Фаир-пресс.
Рожкова, Ж. (2019, 13 ноября). Статистика по Instagram, которую нужно знать к 2020 году. Likeni.RU. Доступно: https://www.likeni.ru/analytics/statistika-po-instagram-kotoruyu-nuzhno-znat-k-2020-godu/ [Дата звернення 09 Лютий 2020].
Рэдклифф-Браун, А. Р. (2001). Структура и функции в примитивном обществе. Очерки и лекции (О. Ю. Артемова, Пер.). Восточная литература.
Савицька, Л. (2016). Використання соціальних мереж для популяризації інформаційних ресурсів бібліотек. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, 44, 54–61.
Савчук, О. В. (2012). Динаміка ціннісних орієнтацій української молоді. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки, 16, 60–67.
Семен, Н., & Казімова, Ю. (2019). Соціальна мережа Instagram як сучасна платформа популяризації журналістського контенту. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: журналістські науки, 3, 95–98. Доступно: https://doi.org/10.23939/sjs2019.01.095 [Дата звернення 23 Січень 2020].
Семенов, Н. (2011). Все о социальных сетях. Влияние на человека. Часть 1. SECL Group. Доступно: https://seclgroup.ru/article-vse-o-socialnyh-setjah-vlijanije-na-cheloveka.html [Дата звернення 09 Січень 2020].
Скобл, Р., & Израэл, Ш. (2007). Разговор — дороже денег. Как блоггинг меняет общение бизнеса и потребителей. Питер.
Стоуньер, Т. (1986). Информационное богатство: профиль постиндустриальной экономики. В П. С. Гуревич (Ред.), Новая технократическая волна на Западе (с. 392–409). Прогресс.
Толстикова, И. И. (2013). Культурология киберпространства: интернет-общение как форма социального взаимодействия. В Интернет и современное общество, Труды XVI Всероссийской объединенной конференции (с. 146–151). Санкт-Петербургский национальный исследовательский университет информационных технологий, механики и оптики.
Тоффлер, Э. (2004). Третья волна. ACT.
Уэбстер, Ф. (2004). Теории информационного общества. Аспект Пресс.
Хойслинг, Р. (2003). Социальные процессы как сетевые игры. Социологические эссе по основным аспектам сетевой теории. Логос-Альтера.
Шипицин, А. И. (2011). Феномен социальных сетей в современной культуре. Известия Волгоградского государственного педагогического университета, 3 (57), 36–40.
Щербина, В. Н. (2001). Сетевые сообщества в ракурсе социологического анализа (опыт рефлексии становления «киберкоммуникативного континуума»). Бердянский государственный педагогичесий институт.
Эко, У. (2007). Полный назад (Е. Костюкович, Пер.). Эксмо.
Boyd, D. M., & Ellison, N. B. (2008). Social Network Sites: Definition, History, and Scholarship. Journal of Computer-Mediated Communication, 13, 210–230.
Kennedy, M., & Sakaguchi, T. (2009). Trust in Social Networking: Definitions from a Global, Cultural Viewpoint. In C. Romm- Livermore, & K. Setzekorn (Eds.), Social Networking Communities and E-Dating Services: Concepts and Implications (рp. 225–238). IGI Global.
Lazarsfeld, P. (1993). On social research and its language. The University of Chicago Press.
Rheingold, H. (1993). The Virtual Community: Homesteading on the Electronic Frontier. Addison-Wesley Publishing Co.
Scoble, R., & Israel, Sh. (2006). Naked Conversations: How Blogs are Changing the Way Businesses Talk with Customers. John Wiley.




Copyright (c) 2020 Михайло Поплавський

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.