DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7948.2(4).2019.187422

Жанр анекдота на шпальтах газети «Україна Молода»

Оксана Гарачковська

Анотація


У статті висвітлюється специфіка анекдотів, що побачили світ на шпальтах газети «Україна молода» впродовж 2018–2019 років. На основі розлогого фактичного матеріалу, теоретичних розробок у царині жанрології осмислено процес виникнення та розвитку анекдота в українській літературі та журналістиці. У статті стисло розкривається ґенеза анекдота в Україні від давнини до наших днів.
Акцентується увага на тому, що смішний бік звичайних буденних обставин у жанрі анекдота настільки загострено, що вони виступають на грані між реальним і неможливим. Для нього іноді добираються такі ситуації, які за своїм змістом і суттю не підлягають широкому розголошенню і можуть розповідатись лише в певному товаристві.
Проведений аналіз засвідчив, що на шпальтах «України молодої» впродовж двох останніх років анекдоти регулярно друкувались у рубриках «Приколи про одеситів», «Приколи про свекрух і невісток», «Приколи про депутатів» тощо. Усього побачило світ близько дев’ятисот анекдотів, що є свідченням лише однієї з можливих форм побутування анекдота як жанру журналістики в системі друкованих ЗМІ. Водночас старі анекдоти також досить часто потрапляють на шпальти популярного видання, внаслідок чого виникає гумористично-сатиричний інтертекст з новими оцінками дійсності, новими смислами та асоціаціями — своєрідний «комічний золотослів». Якраз із цього джерела автори аналітичних статей, коментарів чи фейлетонів і беруть здебільшого кращі зразки анекдотів для унаочнення своїх розмислів. У такий спосіб адресанти апелюють до читацького досвіду реципієнтів, розраховуючи на адекватне сприйняття ними не тільки популярних у минулому анекдотів, а й сучасних суспільних процесів та обставин.
Жанрова типологія анекдотів, опублікованих у газеті «Україна молода», — від по­літичних «Приколів про Путіна», «Приколів про Януковича» та інших конкретних осіб, представників Держдуми Росії, до побутових анекдотів — «Приколів про їжу» тощо.
Дослідження організаційно-видавничої історії газети «Україна молода» та аналіз анекдотів, опублікованих на її шпальтах упродовж останніх двох років, дозволяє стверджувати, що це видання посідає вагоме місце в українській журналістиці початку ХХІ ст.


Ключові слова


анекдот; жанр; «Україна молода»; сатирична публіцистика; кри­тична журналістика; газета; сатира; гумор

Повний текст:

PDF (English) PDF

Посилання


Denyskina, H.O. (2007). Movno-zhanrova evoliutsiia anekdota v hazetnykh tekstakh [Language-genre evolution of anecdote in newspaper texts]. Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky, 26, 227-230 [in Ukrainian].

Kimakovych, I.I. (1996). Tradytsiinyi anekdot u konteksti smikhovykh yavyshch ukrainskoi kultury [A traditional anecdote in the context of the ridiculous phenomena of Ukrainian culture]. (PhD Dissertation). Institute of Art Studies, Folklore and Ethnology MT Rylsky NAS of Ukraine, Kyiv [in Ukrainian].

Kimakovych, I.I. (2017). Narodnyi anekdot i narodnyi zhart yak tradytsiini zhanry usnoho movlennia komunikatyvnykh osib [People's anecdote and people's joke as traditional genres of verbal communication of communicative persons. In H.A. Skrypnyk at al. (Eds.), Slov’ianskyi svit: Shchorichnyk [The Slavic World: Yearbook] (Issue. 16, pp. 102-119). Kyiv: Institute of Art Studies, Folklore and Ethnology MT Rylsky NAS of Ukraine [in Ukrainian].

Kosiachenko, V.T. (1988). Anekdot [Anecdote]. In I.O. Dzeverin et al. (Eds.), Ukrainska Literaturna Entsyklopediia [Ukrainian Literary Encyclopedia] (Vol. 1, p. 67). Kyiv: Holovna redaktsiia URE [in Ukrainian].

Kovaliv, Yu.I. (Comp.). (2007). Literaturoznavcha entsyklopediia [Encyclopedia of Literary Studies] (Vol. 1). Kyiv: Akademiia [in Ukrainian].

Kurganov, E. (1997). Anekdot kak zhanr [Joke as a genre]. St. Petersburg: Akademicheskii proekt [in Russian].

Kuzmenko, O. (2010). Striletskyi anekdot: kontekst — siuzhet — tekst [Sagittarius joke: context — history — text]. Narodoznavchi zoshyty, 1-2, 114-125 [in Ukrainian].

Kuzmenko, V.I. (1997). Slovnyk literaturoznavchykh terminiv [Dictionary of Literary Terms]. Kyiv: Ukrainskyi pysmennyk [in Ukrainian].

Kyrchiv, R.F. (2009). Kontekstualnyi fon u spryiniatti, fiksatsii, publikatsii i doslidzhenni politychnykh anekdotiv [Contextual background in the perception, recording, publication and research of political anecdotes]. Visnyk Lvivskoho universytetu imeni Ivana Franka. Seriia filolohichna, 47, 119-124 [in Ukrainian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Денискіна, Г.О. (2007). Мовно-жанрова еволюція анекдота в газетних текстах. Наукові записки Інституту журналістики, 26, 227-230.

Кирчів, Р.Ф. (2009). Контекстуальний фон у сприйнятті, фіксації, публікації і дослідженні політичних анекдотів. Вісник Львівського університету імені Івана Франка. Серія філологічна, 47, 119-124.

Кімакович, І.І. (1996). Традиційний анекдот у контексті сміхових явищ української культури. (Дис. канд. філол. наук). ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, Київ.

Кімакович, І.І. (2017). Народний анекдот і народний жарт як традиційні жанри усного мовлення комунікативних осіб. В Г. А. Скрипник (Ред.), Слов’янський світ: Щорічник (Вип. 16, с. 102-119). Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України.

Ковалів, Ю.І. (Уклад.). (2007). Літературознавча енциклопедія (Т. 1). Київ: Академія.
Косяченко, В.Т. (1988). Анекдот. В І.О. Дзеверін та ін. (Ред.). B Українська Літературна Енциклопедія (Т. 1, с. 67). Київ: Головна редакція УРЕ.

Кузьменко, О. (2010). Стрілецький анекдот: контекст — сюжет — текст. Народознавчі зошити, 1-2, 114-125.

Кузьменко, В.І. (1997). Словник літературознавчих термінів. Київ: Український письменник.

Курганов, Е. (1997). Анекдот как жанр. Санкт-Петербург: Академический проект.





Copyright (c) 2019 Оксана Гарачковська

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.