DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7948.2(4).2019.186926

Українізація культурного простору України в системі інформаційної безпеки держави

Ігор Парфенюк

Анотація


Автор розглядає одну із проблемних особливостей інформаційної безпеки Украї­ни — неоднорідність її інформаційно-культурного простору, наслідком чого є те, що частина українців ідентифікує себе з сусідньою культурою, використовує чужу мову спілкування і потенційно готова підтримати агресора у разі нападу. Прослідковується тенденція: сепаратизм, несприйняття української державності, символів, культури переважно виникає на території, де домінує чужа мова і навпаки: там де домінує українська, таких проблем не виникає. Саме тому в системі інформаційної безпеки України варто закласти стратегічні механізми українізації і розширення україномовного простору на території нашої держави. Автор статті доводить важливість українізації в системі інформаційної безпеки України. Під час дослідження розглядалися зарубіжні та вітчизняні наукові праці. У статті наводяться та аналізуються результати соціологічних досліджень щодо використання української мови в Україні. Застосовано комплекс загальнонаукових, логічних, спеціальних методів. Встановлено, що система інформаційної безпеки держави має складатися з оперативного рівня, який працює на виявлення шкідливих елементів в інформаційно-культурному просторі та швидке реагування на них, і стратегічного — розширення національного інформаційно-культурного простору, поліпшення засобів створення, поширення і збереження суспільно важливої корисної інформації. Визначено, що політика українізації — інтеграція українського суспільства на основі мови, культурної традиції, історичної та політичної самосвідомості українців. У статті під українізацією розуміється відновлення україномовного простору, який звузився, внаслідок насильницької русифікації українців. Виявлено, що роль українізації у системі інформаційної безпеки не зводиться лише до розуміння її як засобу поширення української культури — це фактор національної безпеки України та єдності нації.


Ключові слова


українізація; інформаційна безпека; Україна; інформаційна війна

Повний текст:

PDF (English) PDF

Посилання


Bilshist ukraintsiv pidtrymuiut zakon pro movu [Most Ukrainians support the law on language]. (2019). RBK-Ukraina. Retrieved from https://www.rbc.ua/ukr/news/bolshinstvo-ukraintsev-podderzhivayut-zakon-1563289269.html [in Ukrainian].

Dvi tretyny naselennia Ukrainy khoche, shchob ukrainska mova bula yedynoiu derzhavnoiu [Two thirds of the population of Ukraine wants the Ukrainian language to be the only state language]. (2019). Ukrinform. Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2715844-dvi-tretini-ukrainciv-za-edinu-derzavnu-movu.html [in Ukrainian].

Ilnytska, U. (2016). Informatsiina bezpeka Ukrainy: suchasni vyklyky, zahrozy ta mekhanizmy protydii nehatyvnym informatsiino-psykholohichnym vplyvam [Information Security of Ukraine: Current Challenges, Threats and Mechanisms to Counteract Negative Information and Psychological Impacts]. Humanitarian vision, 2(1), 27–32 [in Ukrainian].

Krasnosiletskyi, D. P. (2015). Fenomen ukrainizatsii yak faktor natsionalnoi konsolidatsii ukrainskoho suspilstva [The phenomenon of Ukrainianization as a factor of national consolidation of Ukrainian society]. Hrani, 3, 40–44 [in Ukrainian].

Nastroi ta ochikuvannia ukraintsiv: rehionalni osoblyvosti [Moods and Expectations of Ukrainians: Regional Features]. (2018). Rating Group Ukraine. Retrieved from http://ratinggroup.ua/research/ukraine/nastroeniya_i_ozhidaniya_ukraincev_regionalnye_osobennosti.html [in Ukrainian].

Nesteriak, Yu. V. (2013). Mizhnarodni kryterii informatsiinoi bezpeky derzhavy: teoretyko-metodolohichnyi analiz [International criteria for information security of the state: a theoretical and methodological analysis]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy, 3, 40–45 [in Ukrainian].

Pro zabezpechennia funktsionuvannia ukrainskoi movy yak derzhavnoi [On ensuring the functioning of the Ukrainian language as a state language]. № 2704–VIII. (2019) [in Ukrainian].

Shevchenko, V. (2014). Do pytannia pro ukrainizatsiiu doby vyzvolnykh zmahan i vidrodzhennia natsionalnoi derzhavnosti ta sobornosti (1917–1921 rr.) [On the question of Ukrainianization of the era of liberation competitions and the revival of national statehood and catholicity (1917–1921)]. Ukraina u svitovii istorii, 4, 108–122 [in Ukrainian].

Stepyko, M. T., & Chernenko T. V. (2017). Ukrainska identychnist yak vyznachalna zasada protydii rosiiskii ahresii [Ukrainian identity as a defining basis for countering Russian aggression]. Stratehichni priorytety, 3, 178–183 [in Ukrainian].

Vasylenko, V. (2014). Kompromisna postupka chy zamakh na konstytutsiinyi lad? [Compromise concession or encroachment on the constitutional system?]. Ukrainskyi tyzhden, 19, 22–25 [in Ukrainian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Більшість українців підтримують закон про мову. (2019). РБК-Україна. Взято з https://www.rbc.ua/ukr/news/bolshinstvo-ukraintsev-podderzhivayut-zakon-1563289269.html.
Василенко, В. (2014). Компромісна поступка чи замах на конституційний лад? Український тиждень, 19, 22–25.
Дві третини населення України хоче, щоб українська мова була єдиною державною. (2019). Укрінформ. Взято з https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2715844-dvi-tretini-ukrainciv-za-edinu-derzavnu-movu.html.
Ільницька, У. (2016). Інформаційна безпека України: сучасні виклики, загрози та механізми протидії негативним інформаційно-психологічним впливам. Humanitarian vision, 2(1), 27–32.
Красносілецький, Д. П. (2015). Феномен українізації як фактор національної консолідації українського суспільства. Грані, 3, 40–44.
Настрої та очікування українців: регіональні особливості. (2018). Соціологічна група «Рейтинг». Взято з http://ratinggroup.ua/research/ukraine/nastroeniya_i_ozhidaniya_ukraincev_regionalnye_osobennosti.html.
Нестеряк, Ю. В. (2013). Міжнародні критерії інформаційної безпеки держави: теоретико-методологічний аналіз. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України, 3, 40–45.
Про забезпечення функціонування української мови як державної. № 2704–VIII. (2019).
Степико, М. Т., & Черненко Т. В. (2017). Українська ідентичність як визначальна засада протидії російській агресії. Стратегічні пріоритети, 3, 178–183.
Шевченко, В. (2014). До питання про українізацію доби визвольних змагань і відродження національної державності та соборності (1917–1921 рр.). Україна у світовій історії, 4, 108–122.




Copyright (c) 2019 Ігор Парфенюк

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.