Українізація культурного простору України в системі інформаційної безпеки держави

Ігор Парфенюк

doi:10.31866/2616-7948.2(4).2019.186926

Автор(и)

Ігор Парфенюк Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0001-6203-2356

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7948.2(4).2019.186926

Ключові слова:

українізація, інформаційна безпека, Україна, інформаційна війна

Анотація

Автор розглядає одну із проблемних особливостей інформаційної безпеки України — неоднорідність її інформаційно-культурного простору, наслідком чого є те, що частина українців ідентифікує себе з сусідньою культурою, використовує чужу мову спілкування і потенційно готова підтримати агресора у разі нападу. Прослідковується тенденція: сепаратизм, несприйняття української державності, символів, культури переважно виникає на території, де домінує чужа мова і навпаки: там де домінує українська, таких проблем не виникає. Саме тому в системі інформаційної безпеки України варто закласти стратегічні механізми українізації і розширення україномовного простору на території нашої держави. Автор статті доводить важливість українізації в системі інформаційної безпеки України. Під час дослідження розглядалися зарубіжні та вітчизняні наукові праці. У статті наводяться та аналізуються результати соціологічних досліджень щодо використання української мови в Україні. Застосовано комплекс загальнонаукових, логічних, спеціальних методів. Встановлено, що система інформаційної безпеки держави має складатися з оперативного рівня, який працює на виявлення шкідливих елементів в інформаційно-культурному просторі та швидке реагування на них, і стратегічного — розширення національного інформаційно-культурного простору, поліпшення засобів створення, поширення і збереження суспільно важливої корисної інформації. Визначено, що політика українізації — інтеграція українського суспільства на основі мови, культурної традиції, історичної та політичної самосвідомості українців. У статті під українізацією розуміється відновлення україномовного простору, який звузився, внаслідок насильницької русифікації українців. Виявлено, що роль українізації у системі інформаційної безпеки не зводиться лише до розуміння її як засобу поширення української культури — це фактор національної безпеки України та єдності нації.

Біографія автора

Ігор Парфенюк, Київський національний університет культури і мистецтв

Канд. н. із соц. комунік., доц.

Посилання

Bilshist ukraintsiv pidtrymuiut zakon pro movu [Most Ukrainians support the law on language]. (2019). RBK-Ukraina. Retrieved from https://www.rbc.ua/ukr/news/bolshinstvo-ukraintsev-podderzhivayut-zakon-1563289269.html [in Ukrainian].

Dvi tretyny naselennia Ukrainy khoche, shchob ukrainska mova bula yedynoiu derzhavnoiu [Two thirds of the population of Ukraine wants the Ukrainian language to be the only state language]. (2019). Ukrinform. Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2715844-dvi-tretini-ukrainciv-za-edinu-derzavnu-movu.html [in Ukrainian].

Ilnytska, U. (2016). Informatsiina bezpeka Ukrainy: suchasni vyklyky, zahrozy ta mekhanizmy protydii nehatyvnym informatsiino-psykholohichnym vplyvam [Information Security of Ukraine: Current Challenges, Threats and Mechanisms to Counteract Negative Information and Psychological Impacts]. Humanitarian vision, 2(1), 27–32 [in Ukrainian].

Krasnosiletskyi, D. P. (2015). Fenomen ukrainizatsii yak faktor natsionalnoi konsolidatsii ukrainskoho suspilstva [The phenomenon of Ukrainianization as a factor of national consolidation of Ukrainian society]. Hrani, 3, 40–44 [in Ukrainian].

Nastroi ta ochikuvannia ukraintsiv: rehionalni osoblyvosti [Moods and Expectations of Ukrainians: Regional Features]. (2018). Rating Group Ukraine. Retrieved from http://ratinggroup.ua/research/ukraine/nastroeniya_i_ozhidaniya_ukraincev_regionalnye_osobennosti.html [in Ukrainian].

Nesteriak, Yu. V. (2013). Mizhnarodni kryterii informatsiinoi bezpeky derzhavy: teoretyko-metodolohichnyi analiz [International criteria for information security of the state: a theoretical and methodological analysis]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy, 3, 40–45 [in Ukrainian].

Pro zabezpechennia funktsionuvannia ukrainskoi movy yak derzhavnoi [On ensuring the functioning of the Ukrainian language as a state language]. № 2704–VIII. (2019) [in Ukrainian].

Shevchenko, V. (2014). Do pytannia pro ukrainizatsiiu doby vyzvolnykh zmahan i vidrodzhennia natsionalnoi derzhavnosti ta sobornosti (1917–1921 rr.) [On the question of Ukrainianization of the era of liberation competitions and the revival of national statehood and catholicity (1917–1921)]. Ukraina u svitovii istorii, 4, 108–122 [in Ukrainian].

Stepyko, M. T., & Chernenko T. V. (2017). Ukrainska identychnist yak vyznachalna zasada protydii rosiiskii ahresii [Ukrainian identity as a defining basis for countering Russian aggression]. Stratehichni priorytety, 3, 178–183 [in Ukrainian].

Vasylenko, V. (2014). Kompromisna postupka chy zamakh na konstytutsiinyi lad? [Compromise concession or encroachment on the constitutional system?]. Ukrainskyi tyzhden, 19, 22–25 [in Ukrainian].