DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7948.2(4).2019.185796

Культурно-мистецька освіта в Україні як «м’яка» дипломатія у світовому цивілізаційному процесі початку ХХІ ст.

Михайло Поплавський

Анотація


У статті розглянуті найбільш вдалі стратегії «м’якої дипломатії» в сучасній українській культурно-мистецькій освіті, розкрито унікальність закладу вищої освіти культури і мистецтв, його особливу роль у сучасній соціокультурній сфері. Заклади вищої освіти культури і мистецтв є водночас культурними, творчими, освітніми і науковими центрами, рушіями культурного розвитку країни, формування її іміджу. Аналізуючи їх діяльність, варто вдатись до поняття «м’яка сила», яке ввів у науковий обіг Дж. Най (2004) з метою обґрунтування міжнародного співіснування як культурного діалогу і діалогу культур. У наш час культурне спілкування і взаєморозуміння стає умовою співпраці не лише в межах національних держав, а й на міжнародному рівні. До питань культурної дипломатії звертаються філософи, соціологи, культурологи, мистецтвознавці, історики, лінгвісти, фахівці-міжнародники. Вони обґрунтовують цей феномен у глобальному, локальному, національному аспектах, включаючи його в моделі соціальної, творчо-індивідуальної взаємодії, діалогу. «Сила сильних» і «слабкість слабких» нівелюється з визнанням культурної унікальності кожного гравця у глобальному ігровому полі. Цінність культури як творчого процесу і локально-культурної сфери стає важливим аргументом суб’єктності в міжнародних відносинах. Тому до налагодження відносин між країнами залучають уже не лише політиків, дипломатів чи аташе з питань культури, а культуртрегерів, арт-менеджерів, які формують сталий суспільний попит на культурні громадянські ініціативи.
Розкрито особливості проєктної діяльності фахівців КНУКіМ, спрямованої на формування нових стратегій вищої культурно-мистецької освіти в Україні. Зокрема, 2018 року його провідні спеціалісти з інформаційної політики розробили проєкт «Рамка цифрових компетентностей для українських вчителів та інших громадян» («Digital competence framework for Ukrainian teachers and other citizens»), представлений на конкурс Програми Європейського Союзу «ЕРАЗМУС +». Перемога КНУКіМ у цьому конкурсі свідчить про високий інтелектуальний потенціал його колективу, про необхідність налагоджувати міжнародне співробітництво як діалог, обмін досвідом. Головне завдання Університету, заснованого на класичних засадах європейської традиції «вільних мистецтв», — дотримуватись «м’якої» дипломатії, продукуючи і апробуючи нові освітні стратегії і бренди, застосовуючи культурно-мистецький потенціал як «м’яку силу» для здійснення великих справ.


Ключові слова


вища культурно-мистецька освіта; культурна дипломатія; «м’я­ка сила»; культурний менеджмент

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Bystritckii, E. K. (2011). Konflikt kultur i metodologiia tolerantnosti [Conflict of cultures and methodology of tolerance]. Voprosy filosofii, 9, 74–86. Retrieved from http://bystrytsky.org/konflict_vp.htm [in Russian].

Cultural Diplomacy and The National Interest: In Search of a 21st-Century Perspective. (n.d.). Retrieved from http://www.interarts.net/descargas/interarts673.pdf [in English].

Debord, G. (n.d.). Kommentarii k Obshchestvu spektaklia [Comments on the Performance Society] (B. Neman, Trans.). Retrieved from https://reader.bookmate.com/TIBTOFsS] [in Russian].

Dyrektyvy kulturnoi polityky Ukrainy [Directives of the cultural policy of Ukraine]. (2015). Retrieved from https://rpr.org.ua/wp-content/uploads/2017/11/1508_Dyrektyvy-kulturnoji-polityky.pdf [in Ukrainian].

Foucault, M. (2002). Politicheskaia funktciia intellektuala [The political function of the intellectual]. In Intellektualy i vlast: Izbrannye politicheski stati, vystupleniia i interviu [Intellectuals and Power: Politically Selected Articles, Speeches, and Interviews] (pp. 201–209). Moscow: Praksis [in Russian].

Geertz, C. (2004). Interpretatciia kultur [Interpretation of cultures]. Moscow: Rossiiskaia politicheskaia entciklopediia [in Russian].

Marina, Kh. A. (2007). Intellektualy i vlast [Intellectuals and power]. In R. del Agila (Ed.), Intellektualy i politika [Intellectuals and Politics] (pp. 38–57). Moscow: Nauka [in Russian].

Melissen, J. (Ed.). (2005). The New Public Diplomacy, Soft Power in International Relations. London: Palgrave Macmillan. Retrieved from http://culturaldiplomacy.org/academy/pdf/research/books/soft_power/The_New_Public_Diplomacy.pdf [in English].

Musiienko, N. B. (2016). Mystetstvo v konteksti kulturnoi dyplomatii: teoretychni zasady ta suchasni praktyky [Art in the Context of Cultural Diplomacy: Theoretical Foundations and Current Practices]. Suchasne mystetstvo, 12, 122–133 [in Ukrainian].

Nye, J. (2004). “Miagkaia” sila i amerikano-evropeiskie otnosheniia [Soft power and US-European relations]. Svobodnaia mysl-XXI, 10, 7 [in Russian].

Universytet kultury — peremozhets mizhnarodnoi prohramy YeS [University of Culture–winner of the EU international program]. (2019). Retrieved from http://fipikb.knukim.edu.ua/news/1227-universitet-kulturi-peremozhets-mizhnarodnoji-programi-es.html [inUkrainian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Быстрицкий, Е. К. (2011). Конфликт культур и методология толерантности. Вопросы философии, 9, 74–86. Взято из http://bystrytsky.org/konflict_vp.htm.
Гирц, К. (2004). Интерпретация культур. Москва: Российская политическая энциклопедия.
Дебор, Г. (б.г.). Комментарии к Обществу спектакля (Б. Неман, Пер.). Взято из https://reader.bookmate.com/TIBTOFsS].
Директиви культурної політики України. (2015). Взято з https://rpr.org.ua/wp-content/uploads/2017/11/1508_Dyrektyvy-kulturnoji-polityky.pdf.
Марина, Х.А. (2007). Интеллектуалы и власть. В Р. дель Агила (Ред.), Интеллектуалы и политика (с. 38–57). Москва: Наука.
Мусієнко, Н. Б. (2016). Мистецтво в контексті культурної дипломатії: теоретичні засади та сучасні практики. Сучасне мистецтво, 12, 122–133.
Най, Дж. (2004). «Мягкая» сила и американо-европейские отношения. Свободная мысль-ХХI, 10, 7.
Університет культури — переможець міжнародної програми ЄС. (2019). Взято з http://fipikb.knukim.edu.ua/news/1227-universitet-kulturi-peremozhets-mizhnarodnoji-programi-es.html.
Фуко, М. (2002). Политическая функция интеллектуала. В Интеллектуалы и власть: Избранные политические статьи, выступления и интервью (c. 201–209). Москва: Праксис.
Cultural Diplomacy and The National Interest: In Search of a 21st-Century Perspective. (n.d.). Retrieved from http://www.interarts.net/descargas/interarts673.pdf.
Melissen, J. (Ed.). (2005). The New Public Diplomacy, Soft Power in International Relations. London: Palgrave Macmillan. Retrieved from http://culturaldiplomacy.org/academy/pdf/research/books/soft_power/The_New_Public_Diplomacy.pdf.





Copyright (c) 2019 Михайло Поплавський

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.