Сучасні тенденції проектування взаємодії користувачів із інтернет-медіа

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7948.3.2019.171375

Ключові слова:

медіа, когнітивна взаємодія, медіатизація, метод персон, соціальні мережі, діалогові інтерфейси, персоналізація

Анотація

У статті висвітлено результати аналітичного дослідження сучасних тенденцій проектування взаємодії медіа з інтернет-користувачами на технологічному рівні. Обґрунтовано актуальність вивчення функціонування медіатекстів як продукту медіа і засобу медіа-комунікації. Визначено й охарактеризовано комунікативні складники когнітивної взаємодії користувачів із медіа в контексті процесів медіатизації. Проаналізовано чинники посилення розвитку феномену персоналізації та розглянуто методи й технології його впровадження у функціональне поле медіа в аспекті омніканальності.

Охарактеризовано використання діалогових інтерфейсів із чат-ботами як стратегічна переорієнтація цілей взаємодії медіа з користувачами — з інформування на визначення й задоволення їхніх потреб для забезпечення постійної їх залученості до інтерактивних процесів, що в свою чергу потребує розроблення нових сценаріїв постачання унікального контенту відповідно до зацікавлень користувача. Окреслено сучасні підходи щодо переваг і ризиків розвитку персоналізованого постачання інформації засобами діалогових інтерфейсів.

Біографія автора

Олексій Ситник, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Канд. н. із соц. комунікацій, доцент кафедри мультимедійних технологій і медіадизайну

Посилання

Aldin, T., &Pruitt, J. (2010). The essential Persona Lifecycle: Your guide to building and using personas. Burlington: Morgan Kaufmann. [In English].

Bandura, A. (1986). Social foundations of thought and action: A social cognitive theory. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall. [In English].

Bodriiiar, Zh. (2006). Obshchestvo potrebleniia [Consumer society]. (E. A. Samarskaia, Trans.).Retrieved from http://gtmarket.ru/laboratory/basis/3464/3470. [In Russian].

Business Insider Intelligence. (2016). The Messaging apps report: Messaging apps are now bigger than social networks. Retrieved from https://www.businessinsider.com/the-messaging-app-report-2015-11?IR=T. [In English].

Chapman, C. N, Love, E., Milham, R. P., ElRif, P., & Alford, J. L. (2008). Quantitative evaluation of personas as information. Proceedings of the Human Factors and Ergonomics Society Annual Meeting, 52 (16), 1107–1111. [In English].

Dennis, E. E., &Merrill, J. C. (1984). Basic Issues in Mass Communication: A Debate. New York: Macmillan. [In English].

Goodwin, K. (2009). Designing for the Digital Age: How to create human-centered products and services. Indianapolis: Wiley Publisher. [In English].

Hilbert, M. (2012). How to Measure «How Much Information»? Theoretical, Methodological, and Statistical Challenges for the Social Sciences. International Journal of Communication, 6, 1042–1055. [In English].

Hinzburh, M. D., Dunaievskyi, L. M., &Trebulova, I. O. (1999). Tlumachnyirosiisko- ukrainskyislovnykzintelektualnoivlasnosti. Osnovni terminy: Ponad 2000 terminiv [Interpretative Russian-Ukrainian Dictionary of Intellectual Property. Key terms: Over 2000 terms]. Kharkiv. [In Ukrainian].

Kemp, S. (2019). Digital in 2019: global internet use accelerates. Retrieved from https://wearesocial.com/uk/blog/2019/01/digital-in-2019-global-internet-use-accelerates. [In English].

Kudentcova, R. (2017). Sotcseti perestali byt kanalom trafika i prodazh. Mnenie spetcialista [Social networks have ceased to be a channel for traffic and sales. Expert opinion].Retrievedfrom https://rusability.ru/internet-marketing/smm/spetsialist-kompanii-buffer-v-sotsialnyh-setyah-bolshe-nelzya-prodavat. [In Russian].

Kuper, A. (2018). Psikhbolnitca v rukakh patcientov. Alan Kuper ob interfeisakh [Mental hospital in the hands of patients. Alan Cooper on interfaces]. St. Petersburg: Piter. [In Russian].

Long, F. (2009). Real or Imaginary: The Effectiveness of Using Personas in Product Design. In Irish Ergonomics Review, Proceedings of the IES Conference (pp. 1–10). Dublin. [In English].

Luman, N. (2005). Realnost massmedia [Mass media reality]. (A. Iu. Antonovskii, Trans.). Moscow: Praksis. [In Russian].

Lyman, P., &Varian, H. R. (2003). How much information. Retrieved from http://www.sims.berkeley.edu/research/projects/how-much-info-2003. [In English].

Parizer, E. (2012). Za stenoi filtrov. Chto Internet skryvaet ot vas? [Behind the wall of filters. What is the Internet hiding from you?]. (A. Shirikov, Trans.). Moscow: Alpina Biznes Buks. [In Russian].

Rogozina, I. V. (2003). Media-kartina mira: kognitivno-semioticheskii aspekt [Media- picture of the world: a cognitive-semiotic aspect]. (Doctor’sthesis). Altai State University, Barnaul. [In Russian].

Shmeleva, T. V. (2015). Mediatizatciia kak fenomen sovremennoi kultury i obekt issledovaniia [Mediatization as the phenomenon ofmodern culture and object of research].Vesnik of Yaroslav the Wise Novgorod state university. Series: Liberal Sciences, 7 (90), 145-148. [In Russian].

Strizhenko, A. A. (2003). Zarubezhnaia i rossiiskaia zhurnalistika: transformatciia kartiny mira i ee soderzhaniia [Foreign and Russian journalism: the transformation of the picture of the world and its content] [Monograph]. Barnaul: Polzunov Altai State Technical University Publishing. [In Russian].

Volodina, M. N. (2018). «Mediinaia kultura»: Pro et contra: (S pozitcii otechestvennykh i zarubezhnykh issledovatelei) [Media Culture: Pro et contra: (From the perspective of domestic and foreign researchers)]. Politicheskaia lingvistika, 1 (67), 10–18. [In Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-01

Як цитувати

Ситник, О. (2019). Сучасні тенденції проектування взаємодії користувачів із інтернет-медіа. Український інформаційний простір, (1(3), 185–196. https://doi.org/10.31866/2616-7948.3.2019.171375

Номер

Розділ

МЕРЕЖЕВІ ВИДАННЯ