DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7948.3.2019.171375

Сучасні тенденції проектування взаємодії користувачів із інтернет-медіа

Олексій Ситник

Анотація


У статті висвітлено результати аналітичного дослідження сучасних тенденцій проектування взаємодії медіа з інтернет-користувачами на технологічному рівні. Обґрунтовано актуальність вивчення функціонування медіатекстів як продукту медіа і засобу медіа-комунікації. Визначено й охарактеризовано комунікативні складники когнітивної взаємодії користувачів із медіа в контексті процесів медіатизації. Проаналізовано чинники посилення розвитку феномену персоналізації та розглянуто методи й технології його впровадження у функціональне поле медіа в аспекті омніканальності.
Охарактеризовано використання діалогових інтерфейсів із чат-ботами як стратегічна переорієнтація цілей взаємодії медіа з користувачами — з інформування на визначення й задоволення їхніх потреб для забезпечення постійної їх залученості до інтерактивних процесів, що в свою чергу потребує розроблення нових сценаріїв постачання унікального контенту відповідно до зацікавлень користувача. Окреслено сучасні підходи щодо переваг і ризиків розвитку персоналізованого постачання інформації засобами діалогових інтерфейсів.


Ключові слова


медіа; когнітивна взаємодія; медіатизація; метод персон; соціальні мережі; діалогові інтерфейси; персоналізація

Повний текст:

PDF (English) PDF

Посилання


Бодрийяр, Ж. (2006). Общество потребления. (Е. А. Самарская, пер.). Взято из http://gtmarket.ru/laboratory/basis/3464/3470.

Володина, М. Н. (2018). «Медийная культура»: Pro et contra: (С позиции отечественных и зарубежных исследователей). Политическая лингвистика, 1 (67), 10–18.

Гінзбург, М. Д., Дунаєвський, Л. М., & Требульова, І. О. (1999). Тлумачний російсько-український словник з інтелектуальної власності. Основні терміни: Понад 2000 термінів. Харків.

Куденцова, Р. (2017). Соцсети перестали быть каналом трафика и продаж. Мнение специалиста. Взято из https://rusability.ru/internet-marketing/smm/spetsialist-kompanii-buffer-v-sotsialnyh-setyah-bolshe-nelzya-prodavat.

Купер, А. (2018). Психбольница в руках пациентов. Алан Купер об интерфейсах. Санкт-Петербург: Питер.

Луман, Н. (2005). Реальность массмедиа. (А. Ю. Антоновский, пер.). Москва: Праксис.

Паризер Э. (2012). За стеной фильтров. Что Интернет скрывает от вас? (А. Шириков, пер.). Москва: Альпина Бизнес Букс.

Рогозина, И. В. (2003). Медиа-картина мира: когнитивно-семиотический аспект. (Диссертация доктора филологических наук). Алтайский государственный университет, Барнаул.

Стриженко, А. А. (2003). Зарубежная и российская журналистика: трансформация картины мира и ее содержания [Монография]. Барнаул: Издательство Алтайского государственного технического университета им. И.И. Ползунова.

Шмелева, Т. В. (2015). Медиатизация как феномен современной культуры и объект исследования. Вестник Новгородского государственного университета. Серия: Гуманитарные науки, 7 (90), 145–148.

Aldin, T., &Pruitt, J. (2010). The essential Persona Lifecycle: Your guide to building and using personas. Burlington: Morgan Kaufmann.

Bandura, A. (1986). Social foundations of thought and action: A social cognitive theory. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall.

Business Insider Intelligence. (2016). The Messaging apps report: Messaging apps are now bigger than social networks. Retrievedfromhttps://www.businessinsider.com/the-messaging-app-report-2015-11?IR=T.

Chapman, C. N, Love, E., Milham, R. P., ElRif, P., & Alford, J. L. (2008). Quantitative evaluation of personas as information. Proceedings of the Human Factors and Ergonomics Society Annual Meeting, 52 (16), 1107–1111.

Dennis, E. E., &Merrill, J. C. (1984). Basic Issues in Mass Communication: A Debate.New York: Macmillan.

Goodwin, K. (2009). Designing for the Digital Age: How to create human-centered products and services. Indianapolis: Wiley Publisher.

Hilbert, M. (2012). How to Measure «How Much Information»? Theoretical, Methodological, and Statistical Challenges for the Social Sciences. International Journal of Communication, 6, 1042–1055.

Kemp, S. (2019). Digital in 2019: global internet use accelerates. Retrievedfromhttps://wearesocial.com/uk/blog/2019/01/digital-in-2019-global-internet-use-accelerates.

Long, F. (2009). Real or Imaginary: The Effectiveness of Using Personas in Product Design. In Irish Ergonomics Review, Proceedings of the IES Conference (pp. 1–10). Dublin.

Lyman, P., &Varian, H.R. (2003). How much information. Retrieved from www.sims.berkeley.edu/research/projects/how-much-info-2003.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2019 Олексій Ситник

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.