Проблема чистоти мови на сторінках всеукраїнської преси у період російської військової агресії (на прикладі журналу «Країна»)

Анотація

У статті проаналізовано проблему використання на шпальтах всеукраїнської преси мовних покручів та російськомовних фраз.

Автори проаналізували на суржик та російськомовні фрази мову політиків, громадських діячів та інших відомих осіб та дослідили їх у мові простих українців.

У статті стверджується, що хоча журнал «Країна» порушує актуальні проблеми російсько-­українського протистояння, його мовна політика не завжди є виправданою. Адже здебільшого жодного експресивного навантаження покручі у текстах не несуть.

Зазначається, що наведення ґанджів у мові відомих особистостей могло б бути виправданим як засіб показати їх мовну недолугість. Однак, для цього достатньо було б навести одне-два слова мовою оригіналу і зробити вказівку, що персонаж розмовляє російською мовою, відтак передавати слова у перекладі українською.

Що ж до суржику і російської мови з вуст простих українців, то вони виступають засобом творення типового представника різних регіонів України, який не тільки не володіє літературною мовою, а й не надто переймається своєю мовною культурою. Водночас така мовна легковажність на шпальтах видання призводить до зниження культурного рівня читачів.

Тому пряму мову варто подавати літературно відредагованою, при цьому зазначивши, що герой розмовляє суржиком чи російською. Адже саме преса повинна бути головним рушієм патріотичного, культурного виховання і просвітництва. Надто тоді, коли доля української мови перебуває в епіцентрі політичних дискусій.