Епіграма на шпальтах «Літературної України»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7948.3.2019.171367

Ключові слова:

епіграма, жанр, «Літературна Україна», критична журналістика, газета, сатира, гумор

Анотація

У статті висвітлюється специфіка епіграм, що побачили світ на шпальтах газети «Літературна Україна» впродовж останніх двох років. На основі розлогого фактичного матеріалу, теоретичних розробок у царині жанрології осмислено процес виникнення та розвитку епіграми в українській літературі та журналістиці. Історичні умови розвитку письменства в Україні визначили його неперервний зв’язок з високою художньою культурою епохи античності — колиски європейської цивілізації. Через перекладну літературу візантійського та болгарського походження книжники Київської Русі мали відомості про античну міфологію, філософію та літературу, фактом якої були й епіграматичні тексти. У статті стисло розкривається ґенеза епіграми в Україні від давнини до наших днів.

Акцентується увага на тому, що у журналістиці епіграма започаткована на сторінках «Шершня» (1906), першого україномовного сатиричного журналу в Російській імперії. Епіграми регулярно з’являлися в українській періодиці та за радянської доби. Жанрові особливості епіграми відрефлектовані як структурна цілісність зі сформованими закономірностями та механізмами внутрішніх процесів.

Проведений аналіз засвідчив, що на шпальтах «Літературної України» впродовж 2017–2018 рр. епіграми регулярно друкувались у рубриках «Клуб імені Остапа Вишні», «Вишняк» та «Епіграми тижня». Усього побачило світ близько сотні епіграм. Переважно це політичні епіграми. Серед найактивніших авторів були С. Борщевський, В. Комбель, В. Шульга, М. Стрельбицький. Почасти з’являлися тексти цього жанру, що належать перу класиків світової літератури (Р. Бернс).

Жанрова типологія епіграм, опублікованих у газеті «Літературна Україна», — від політичної «безадресної», на конкретних осіб, епіграми-некролога до «весняної замальовки» (поєднання ліричного та сатиричного струменя в одному двовірші).

Дослідження організаційно-видавничої історії газети «Літературна Україна» та аналіз епіграм, опублікованих на її шпальтах упродовж останніх двох років, дозволяє стверджувати, що цей тижневик займає вагоме місце в українській журналістиці початку ХХІ ст.

Біографія автора

Оксана Гарачковська, Київський національний університет культури і мистецтв

Д-р філол. н, доц.

Посилання

Atamaniuk, V. (1927). Literaturni parodii, sharzhi, epihramy, akrostykhy, feiletony, humoresky, aforyzmy y karykatury [Literary parodies, caricatures, epigrams, acrostics, feyletoni, humoreski, aphorisms and caricatures]. Kyiv: Masa. [In Ukrainian].

Bualo, N. (1967). Mystetstvo poetychne [Art Poetichne] (M.T. Rylskyi,Trans.). Kyiv: Mystetstvo. [In Ukrainian].

Ivakin, Yu. (1971). Odyn nomer “Pertsia” [One number “Pertsya”]. Radianske literaturoznavstvo, 2, 17–24. [In Ukrainian].

Kosiachenko, V. (1992). Epokha v riadkakh epihramy [Epoch in rows epigrami]. Slovo i chas, 10, 50–56. [In Ukrainian].

Kovaliv, Yu. I. (2007). Literaturoznavcha entsyklopediia [Literary Encyclopedia] (Vol. 1). Kyiv: Akademiia. [In Ukrainian].

Kryvosheia, H. P. (2004). Zhurnalistyka: poniattia, terminy [Journalism: understand, term]. Kyiv: Kyiv International University. [In Ukrainian].

Kuzmenko, V. I. (1997). Slovnyk literaturoznavchykh terminiv [Dictionary of Literary Terminology]. Kyiv: Ukrainskyi pysmennyk. [In Ukrainian].

Lukash, M. O. (2003). Shpyhachky [Shpigachki]. Kyiv: Yaroslaviv Val. [In Ukrainian].

Novikov, V. I. (1989). Kniga o parodii [The book is about parody]. Moscow: Sovetskii pisatel. [In Russian].

Perlina, Yu. H. (1996). Kompozytsiino-stylistychna struktura epihramy yak typu tekstu (na materiali nimetskykh epihram XVII–XX st.) [Compositional-stylistic structure by epigrams as for the type of text (for materials of 16th — 20th centuries)]. (Candidate’s thesis). Odesa. [In Ukrainian].

Shynkaruk, S. P. (2005). Epihrama Mykoly Lukasha yak ekspromt [Mykola Lukash’s epigram as an impromptu]. In Literaturoznavchi studii [Literary studios] (Issue 12, pp. 499–502). Kyiv: Vydavnychyi Dim Dmytra Buraho. [In Ukrainian].

Soroka, P.I. (1994). Zhanrova riznomanitnist satyrychnoi miniatiury v ovitnii ukrainskii literaturi (1940–90-i roky) [Genre variety of satirical miniatures in modern Ukrainian literature (1940–90)]. (Candidate’s thesis). Ternopil. [In Ukrainian].

Tkachenko, A. O. (2003). Mystetstvo slova: Vstup do literaturoznavstva [Art of the word: Entry to Literarystudies] (2nd ed.). Kyiv: VPTs “Kyivskyi universytet”. [In Ukrainian].

Vinnikova, N. (2014). Dyskurs ukrainskoi literaturnoi parodii [Discourse of Ukrainian literary parodies]. Kyiv: Naukova dumkaiu. [In Ukrainian].

Yarmysh, Yu. F. (2003). Zhanry satyrychnoi publitsystyky [Genres of satirical publications]. Kyiv: Instytut zhurnalistyky. [In Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-01

Як цитувати

Гарачковська, О. (2019). Епіграма на шпальтах «Літературної України». Український інформаційний простір, (1(3), 134–145. https://doi.org/10.31866/2616-7948.3.2019.171367

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ ТА ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ