Харківське видавництво «Західня Україна» та доля його очільника Василя Атаманюка

Анотація

У статті досліджуються досі не оприлюднені в науковій спільноті документи Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України щодо діяльності видавництва «Західня Україна» та її керівника Василя Івановича Атаманюка. З’ясовано, що постать видавця й письменника висвітлювалася здебільшого під кутом зору його літературної спадщини, але в життєвій біографії В. Атаманюка вагоме місце займає його редакторська та видавнича діяльність, на що майже не звертали увагу науковці. Стверджується, що тема висвітлювалася лише фрагментарно; усебічного вивчення біографії члена Спілки революційних письменників «Західня Україна» та директора однойменного видавництва, звинуваченого у сфабрикованій «Справі УВО», досі не було; отже, дослідники мають змогу розширити уявлення про історичну постать і процеси, що відбувалися в літературному середовищі та видавничій галузі у 1920–30-х роках. Доведено, що діяльність В. Атаманюка на посаді директора видавництва була плідною, оскільки саме на початковому етапі видавництво вирішувало найголовніші питання свого функціонування: фінансування, репертуар, гонорарні відносини, кадрові зміни, участь у громадських та культурницьких заходах Спілки тощо. Більшість художніх і перекладних творів письменника й видавця вийшли саме під час його перебування на посаді директора видавництва. Проте, як свідчать документи, маємо справу із суперечливою особистістю — правдолюбом, не здатним мовчати, й водночас інтелігентною людиною, поліглотом і вправним редактором. Уперше до наукового обігу введено документи, завдяки яким розкривається діяльність видавництва «Західня Україна» та його очільника В. Атаманюка.