Читання як державний пріоритет: міжнародний досвід та українські перспективи

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена потребою розвитку культури читання в Україні в умовах війни та післявоєнного відновлення, коли його освітня, культурна й соціальна роль набуває нових сенсів у контексті збереження та відновлення суспільного потенціалу, що зумовлює потребу в переосмисленні державної політики в цій сфері. Мета статті полягає у з’ясуванні державної політики популяризації читання в Канаді, США, Японії, Сінгапурі та Південній Кореї, осмисленні в цих країнах стратегічних підходів, освітньо-бібліотечних моделей, цифрових та інноваційних рішень, що можуть бути інтегровані в українську політику розвитку читання й визначати концептуальну основу для вдосконалення Стратегії розвитку читання в Україні з урахуванням воєнних і післявоєнних викликів. Українська стратегія розвитку читання може бути вдосконаленою завдяки зорієнтованості на успішний міжнародний досвід та національні стратегії тих країн, які демонструють стабільно високі показники читацької грамотності. Результати дослідження свідчать, що стійкий розвиток культури читання забезпечується системною інтеграцією нормативно-правового забезпечення, цифровою трансформацією із розвитком доступних інтерактивних платформ, модернізацією бібліотек як культурних та інноваційних хабів, підтримкою сімейного читання через національні програми, соціальними й освітніми заходами, а також прозорою системою моніторингу і звітності. Серед дієвих практик, які можуть бути адаптовані до українських реалій, виокремлено програми раннього читання (Bookstart), національні марафони читання, залучення публічних осіб та організацій як впливових промоутерів читання, запровадження мобільних бібліотек і модернізацію бібліотечної інфраструктури. Адаптація міжнародних практик має враховувати військові й післявоєнні виклики забезпечувати безпеку й інклюзію, долати цифровий розрив і ґрунтуватися на партнерстві держави, приватного сектору та громадськості. Для України в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення доцільно розглянути концепцію інтеграції бібліотек і культурних просторів у бомбосховища, створення бібліотечних та культурних зон в укриттях дитячих закладів, що спрямовані на безпечний доступ до читання та безперервність освітньої діяльності. У поєднанні з масштабованими програмами раннього читання, розвитком інклюзивних і доступних цифрових та інтерактивних платформ, залученням публічних лідерів (інфлюєнсери і громадські організації) до просування культури читання на регіональному й національному рівнях, а також з упровадженням ефективної системи моніторингу формується цілісний стратегічний комплекс рішень для модернізації та адаптації Стратегії розвитку читання в Україні відповідно до актуальних викликів і з урахуванням успішного міжнародного досвіду.