Уникання ескалаційного тону в новинах про повітряні інциденти в Європі

Анотація

Стаття присвячена виявленню ескалаційного тону і стратегій медійного представлення, які застосовуються англомовними медіа євроатлантичного простору для репрезентації дронових інцидентів на території країн Європейського Союзу та НАТО протягом вересня–жовтня 2025 року. У фокусі дослідження перебувають мовні та риторичні механізми, за допомогою яких медіа конструюють уявлення про рівень безпекової загрози, агентність залучених акторів і питання відповідальності за інциденти в умовах гібридної війни та зростаючої геополітичної напруженості між Росією та євроатлантичними державами. Методологічною основою дослідження є критичний аналіз новинних текстів у поєднанні з елементами якісного контент-аналізу. Емпіричну базу формують 150 публікацій із 72 англомовних газет євроатлантичного простору, опублікованих з 1 вересня по 10 жовтня 2025 року. Аналіз зосереджено на виявленні стратегій атрибуції та деатрибуції відповідальності, пом’якшення повідомлень, евфемізації, використання пасивних конструкцій, а також модальних маркерів невизначеності, що впливають на формування ескалаційного або деескалаційного тону медійних повідомлень. Результати дослідження засвідчують домінування стратегій пом’якшення: у 59 відсотках проаналізованих матеріалів походження дронів залишається невизначеним, відповідальність за інциденти розмивається, а потенційні актори згадуються опосередковано або без прямої номінації. Навіть у випадках прямої атрибуції (41 відсоток текстів) риторика медіа характеризується стриманістю, обережністю та мінімізацією ескалаційних формулювань. Такий вибір комунікаційних стратегій відображає політичне прагнення уникнути прямої конфронтації та не легітимізувати російський наратив про «війну НАТО проти Росії». Дослідження виявляє структурну подвійність медійного наративу: з одного боку, медіа визнають серйозність і потенційну небезпеку дронових інцидентів для національної та регіональної безпеки, з іншого — систематично уникають мовних конструкцій, які могли б бути інтерпретовані як заклик до прямого військового протистояння. Стаття демонструє, як мовні практики англомовних медіа не лише віддзеркалюють офіційні геополітичні стратегії обережності, але й активно беруть участь у формуванні публічних рамок сприйняття гібридних загроз та меж допустимої ескалації в сучасному міжнародному медійному середовищі.