TY - JOUR AU - Галич, Олександр PY - 2022/12/01 Y2 - 2024/03/29 TI - Історія видавництва «Вік» у спогадах Сергія Єфремова JF - Український інформаційний простір JA - УІП VL - IS - 2(10) SE - ІСТОРІЯ ЖУРНАЛІСТИКИ ТА КНИГОВИДАННЯ DO - 10.31866/2616-7948.10.2022.269951 UR - http://ukrinfospace.knukim.edu.ua/article/view/269951 SP - 172-190 AB - <p>Мемуари С. Єфремова «Про дні минулі (спогади)», що були написані понад 100 років тому, серед іншого розкривають авторське бачення історії створення одного з перших на Наддніпрянщині українського видавництва «Вік», передають роль відомих громадських діячів у його діяльності, відтворюють імена авторів та окремі книжки, які побачили світ у видавництві на рубежі ХІХ–ХХ ст.</p><p>Метою статті є на матеріалі спогадів С. Єфремова 1920–1921 років з’ясувати історію видавництва «Вік», що одним із перших на підросійській Україні розпочало свою діяльність на помежів’ї ХІХ і ХХ століть, показати головну його продукцію, зокрема, тритомну антологію української літератури, присвячену століттю публікації перших трьох частин «Енеїди» І. Котляревського та її значення для української культури. І все це зробити у суб’єктивному баченні подій автором спогадів. Ідея створити видавничо-літературний гурток, що згодом перетворився в українське видавництво з назвою «Вік», з’явилася в середовищі київських семінаристів. Помітний вплив на них і, зокрема на С. Єфремова, справив український письменник О. Кониський, один із тих, хто стояв біля витоків Загальної української безпартійної демократичної організації, до якої приєдналася й київська Громада. На зібраннях цієї організації С. Єфремов неодноразово чув виступи О. Кониського, якому належала ідея створити українське видавництво. Останній дав 75 карбованців, які стали стартовим капіталом видавництва. У налагодженні його роботи чимало важила організаційна діяльність. С. Єфремов згадував київські локації, на яких збиралися молоді люди, щоб обговорити плани на майбутнє й оперативні заходи для функціонування видавництва. Для історії видавничої справи в Україні є особливо цінною інформація в спогадах про людей, що були залучені до роботи видавництва (на ранніх етапах В. Доманицький, О. Лотоцький, брати Пилинські, О. Грушевський, Д. Антонович, О. Рагозинський, Давидов, Примаченко, О. Гавриш та ін.). Пізніше – Ф. Матушевський, В. Бачинський, В. Дурдуковський, В. Прокопович. Восени 1900 року у видавництві «Вік» працювали: Г. Берло, Я. Шульгин, Ол. Грушевський, М. Оппоков, М. Павловський, М. Страшкевич, В. Прокопович, Ю. Квасницький. Апогеєм роботи видавництва стала підготовка й випуск поетичної збірки «Вік». А потім ще трьох томів, доповненого тому поезії та двох томів прози.</p><p>Це видавництво стало провідним в Україні й функціонувало до 1919 року, коли його заборонила більшовицька влада. С. Єфремов в останні роки його діяльності активної ролі не відігравав.</p> ER -