TY - JOUR AU - Тимошик, Микола PY - 2018/12/01 Y2 - 2024/03/28 TI - Лондонський журнал «The Ukrainian Review» як промоутер у західному світі ідеї української державності JF - Український інформаційний простір JA - УІП VL - 0 IS - 2 SE - АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ DO - 10.31866/2616-7948.2.2018.151683 UR - http://ukrinfospace.knukim.edu.ua/article/view/151683 SP - 59-96 AB - <p>Стаття написана на основі опрацьованих автором бібліотечних та архівних колекцій у Лондоні під час наукового стажування у Великій Британії. Цінність її полягає в тому, що це перше спеціальне дослідження історії англомовного часопису українців, що виходив у Лондоні в другій половині ХХ ст. упродовж майже 40 років і призначався для іноземного читача.</p><p>Виділяються три головні причини заснування українцями такого журналу в Лондоні: поламати стереотип сприйняття світом Східної Європи крізь призму Російської імперії, актуалізувати нерозв’язане після поразки Української революції 1917–1921 років українське питання, розширити з числа іноземних політиків і парламентарів коло нових симпатиків відродження України як самостійної держави.</p><p>Йдеться про засновників видання — Союз Українців у Великій Британії, Лігу Визволення України в Канаді й Організацію Оборони Чотирьох Свобід України в США.</p><p>З’ясовані дві категорії читачів, на які був спрямований новий журнал. Перша: англомовні чужинці з числа політиків, парламентарів, журналістів. Друга: молоді українці, які виросли на еміграції і не володіли українською мовою.</p><p>Головним у редакційній політиці журналу проголошувалося: бути авторитетним джерелом відомостей про становище українців під окупацією Росії, роз’яснення іноземцям окремішності історії українців та їх державницьких домагань, знайомство з культурою, літературою та традиціями українців.</p><p>В аналізі тиражної політики журналу звернена увага, що упродовж 38 років існування максимальний наклад становив 1500 примірників, мінімальний — 950. Половина з такої кількості складали передплатники, інша половина розповсюджувалася безкоштовно. Журнал поширювався, згідно зі складеним адресарем, до бібліотек, наукових інституцій, редакцій газет, політичних партій, університетів, коледжів та шкіл, а також окремим політикам, ученим, журналістам, парламентарям у більшість країн Західної Європи, Америки та Азії. В аналізі фінансових засад наголошується, що збитки від видання журналу покривалися винятково на пожертви українців.</p> ER -