Українське пресове бюро Дипломатичної місії Української Народної Республіки у Римі як урок для сучасної національної журналістики

Анотація

Стаття написана на основі опрацьованих автором бібліотечних та архівних колекцій української еміграції в Римі під час наукового стажування в Італії. Уперше висвітлюється маловідома сторінка українсько-італійських відносин під кутом зору постання, організації праці та результатів діяльності Українського пресового бюро Дипломатичної місії УНР у Римі 1919–1920 років.
Як відомо, від початків утворення Української Народної Республіки дипломатичні представництва з Києва були вислані до кількох впливових країн Західної Європи. Їхнім головним завданням було широко інформувати керівників країн Антанти щодо ситуації в Україні та домагатися від цих країн визнання Української Народної Республіки як суверенної незалежної держави. У питаннях розв’язання російсько-української проблеми цей уряд дотримувався на той час проросійської позиції.
З огляду на те, що уряд Італії не визнав Україну як самостійну державу, дипломатична місія УНР не мала офіційного статусу і фактично працювала в Римі в напівлегальних умовах. Місію очолював син відомого українського історика Дмитро Антонович.
Подаються характеристики штатних працівників місії — Всеволода Шебедєва, Таїсії Липовецької-Бальмен, Івана Гриненка, Антоніо Пескалоцці, друкарів-машиністів, італійців за походженням, Сандріні та Беттанірі. Детально аналізується пресова діяльність місії і зокрема керівника прес-бюро Євгена Онацького. Проаналізована редакційна політика «Бюлетеню Українського пресового бюро в Римі» та тижневика італійського мовою «La Voce del’ Ucraina».
У висновках наголошується на найголовніших результатах пресової та видавничої діяльності цього бюро. А вони були такі:
- випуск циклостильовим способом «Бюлетені Українського пресового бюро в Римі» (інформаційне видання, що виходив двічі-тричі на тиждень італійською мовою обсягом від двох до чотирьох сторінок, накладом від 100 до 300 примірників; збережено 56 чисел цього видання);
- випуск аналітичного періодичного видання «Голос України» (за задумом, тижневик італійською мовою, вийшло у світ 50 чисел);
- підготовка працівниками бюро публікацій для італійської преси;
- проведення для італійського громадськості лекцій на українознавчі теми;
- видання й поширення в перекладених італійською мовою брошур на суспільно-політичну тематику та книг класиків української літератури.